От Марка 4 глава

Евангелие от Марка святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Сучасний переклад

И снова начал Он учить у берега моря; и собирается к Нему толпа весьма многолюдная, так что Он, войдя в лодку, был на море, а вся толпа на земле у моря.

Одного разу, коли Ісус проповідував біля озера, навколо Нього зібрався величезний натовп. Тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.

И учил Он их в притчах многому и говорил им в учении Своем:

Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.

слушайте, вот, вышел сеятель сеять.

Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.

И было: когда он сеял, иное семя упало при дороге, и прилетели птицы и поклевали его.

Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.

И другое упало на камень, где у него немного было земли, и тотчас взошло, ибо земля у него не была глубока;

Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,

и когда взошло солнце, было опалено и, не имея корня, засохло.

та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.

И другое упало в терние, и поднялось терние и заглушило его, и плода оно не дало.

Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю.

И другие упали на землю добрую и давали плод, поднимаясь и возростая, и приносили по тридцати и по шестидесяти и по ста.

Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного».

И говорил им: кто имеет уши слышать, да слышит!

Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»

И когда Он оказался один, стали спрашивать Его окружающие вместе с Двенадцатью о притчах.

Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцать апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі.

И говорил им: вам дана тайна Царства Божия, тем же внешним всё бывает в притчах,

11-12 І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах: бо вони дивилися, дивилися, але не бачили, бо вони слухали, слухали, але не розуміли, а інакше навернулися й були б прощені».

чтобы они глазами глядели и не увидели, и слухом слышали и не уразумели, чтобы не обратились они, и не было прощено им.

И говорит им: не постигаете этой притчи? Как же вы поймете все притчи?

Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі?

Сеятель сеет слово.

Сіяч сіє Слово Боже в людях.

И вот те, что при дороге, где сеется слово: когда они услышат, тотчас приходит сатана и уносит слово, посеянное в них.

Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.

А вот подобным же образом и те, что сеются на камне: они, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,

Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.

но не имеют корня в себе и держатся короткое время; потом с наступлением скорби или гонения за слово, тотчас соблазняются.

Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.

И вот другие, те, что сеются в тернии: это — услышавшие слово,

18-19 Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодів.[11]

и заботы века и обольщение богатства и прочие вожделения, входя, заглушают слово, и оно делается бесплодным.

А вот и те, что на земле доброй посеяны: они слышат слово и принимают и дают плод по тридцати и по шестидесяти и по ста.

Іще інші — зерно, що було посіяне в добру землю. Це ті, хто чують Слово, приймають його і приносять щедрий врожай: у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більший від посіяного».

И говорил им: разве для того приносится светильник, чтобы поставить его под сосуд или под кровать? Не для того ли, чтобы поставить его на подсвечник?

І сказав їм Ісус: «Звичайно, ви заносите в приміщення світильник не для того, щоб поставити його під перевернуту посудину або під ліжко, а для того, щоб поставити його на підставку.

Ведь, если что скрыто, то лишь для того, чтобы быть обнаруженным, и сокровенным оно стало только для того, чтобы выйти наружу.

Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, що не стане відомим.

Если кто имеет уши слышать, да слышит.

Той, хто має вуха, нехай почує!»

И говорил им: замечайте, что слышите: какою мерой мерите, такою будут мерить вам, и будет прибавлено вам.

І далі Він сказав: «Будьте уважні й обмірковуйте те, що ви чуєте. Господь Всевишній надасть вам розуміння згідно з тим, скільки розуміння в вас зараз є. Та будьте впевнені, Він надасть вам більше, ніж ви заслуговуваєте.

Ибо кто имеет, тому будет дано, и кто не имеет, у того будет взято и то, что имеет.

Бо хто має розуміння, тому додасться ще більше, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить».

И говорил: таково Царство Божие: оно подобно человеку, который бросит семя в землю,

Потім Ісус сказав: «Царство Боже подібно чоловіку, який висіває в землю зерно.

и спит и встает, ночью и днем, а семя всходит и тянется вверх, он сам не знает как;

Чоловік спить чи прокидається, а у цей час зерно пускає пагони і ростє днями й ночами — як, він навіть сам не знає.

земля сама собой дает плод: сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе;

Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті — повен колос.

когда же созреет плод, он тотчас посылает серп, потому что настала жатва.

Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».

И говорил: каким подобием выразить нам Царство Божие? Или в какой притче представить его?

Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти?

Подобием зерна горчичного. Когда его посеют в землю, оно, самое маленькое из всех семян на земле,

Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають.

поднимается и становится больше всех овощей и пускает большие ветви, так что птицы небесные могут вить гнёзда под тенью его.

Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».

И такими многими притчами Он говорил им, насколько они могли слышать.

Багатьма притчами на зразок цієї Ісус доносив Слово до людей — стільки, скільки могли вони зрозуміти.

Без притчи же им не говорил, но ученикам Своим отдельно от других объяснял всё.

Ісус завжди говорив притчами до людей, але тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він усе їм пояснював.

И говорит им в тот день, когда вечер настал: переправимся на ту сторону.

Увечері того дня Ісус сказав Своїм учням: «Нумо, перепливемо на інший берег озера!»

И они, оставив народ, берут Его с собой, как Он был в лодке; и другие лодки были с Ним.

Вони залишили натовп й сіли у човен, де вже знаходився Ісус. Інші човни послідували за ними.

И поднимается сильный вихрь; и волны били в лодку, так что лодка уже наполнялась водой.

Та налетів штормовий вітер, хвилі перехлюпували через борт, й човен уже був майже повен води.

А Он спал на корме на изголовье. И будят Его и говорят Ему: Учитель, Тебе всё равно, что мы погибаем?

Але Ісус на кормі спав собі на подушці. Вони збудили Його й кажуть: «Вчителю, невже тобі байдуже, що ми гинемо?»

И проснувшись. Он возбранил ветру и сказал морю: молчи, стихни. И прекратился ветер, и настала тишина великая.

Тоді Ісус прокинувся і наказав вітру й хвилям: «Тихо! Заспокойтеся!» Тоді ж вітер вгамувався, і на озері запала велика тиша.

И сказал им: что вы так боязливы? Как у вас нет веры?

І звернувся Він до учнів Своїх: «Чого ви злякалися, маловіри?»

И они устрашились страхом великим и говорили друг другу: кто же Он, что и ветер и море повинуются Ему?

Але вони були страшенно налякані й питали один одного: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»

« 3 глава 5 глава »