Матвія 25 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

“Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.

Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.

П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.

Из них пять было мудрых и пять неразумных.

Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.

Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собой масла.

Мудрі ж узяли в посудинках оливу.

Мудрые же вместе со светильниками своими взяли масла в сосудах своих.

Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.

И как жених замедлил, то задремали все и уснули.

Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!

Но в полночь раздался крик: „Вот жених идет, выходите навстречу ему“.

Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.

Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.

А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.

Неразумные же сказали мудрым: „Дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут“.

Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло — підіть краще до продавців та й купіть собі.

А мудрые отвечали: „Чтобы не случилось недостатка и у нас, и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе“.

І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.

Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились.

Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!

После приходят и прочие девы и говорят: „Господи! Господи! Отвори нам“.

А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.

Он же сказал им в ответ: „Истинно говорю вам: не знаю вас“.

Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.

Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий.

І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.

Ибо Он поступит, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое.

Одному він дав п'ять талантів, другому — два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.

И одному дал он пять талантов, другому — два, иному — один: каждому по его силе. И тотчас отправился.

Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.

Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;

Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.

точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;

А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.

получивший же один талант пошел и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего.

По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.

По долгом времени приходит господин рабов тех и требует у них отчета.

Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, — каже, — ти мені дав п'ять талантів, — ось я придбав других п'ять талантів.

И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: „Господин! Пять талантов ты дал мне; вот другие пять талантов я приобрел на них“.

Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.

Господин его сказал ему: „Хорошо, добрый и верный раб! В малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего“.

Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.

Подошел также и получивший два таланта и сказал: „Господин! Два таланта ты дал мне; вот другие два таланта я приобрел на них“.

Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.

Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.

Подошел и получивший один талант и сказал: „Господин! Я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал,

Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.

и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое“.

Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.

Господин же его сказал ему в ответ: „Лукавый раб и ленивый! Ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал;

Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.

поэтому надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью.

Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.

Итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,

Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.

ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;

А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.

а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю; там будет плач и скрежет зубов“». Сказав это, возгласил: «Кто имеет уши слышать, да слышит!

Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.

Когда же придет Сын Человеческий во славе Своей и все святые ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей,

І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;

и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;

і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.

и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов — по левую.

Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.

Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: „Придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:

Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;

ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;

нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.

был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне“.

Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?

Тогда праведники скажут Ему в ответ: „Господи! Когда мы видели Тебя алчущим и накормили? Или жаждущим — и напоили?

Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?

Когда мы видели Тебя странником и приняли? Или нагим — и одели?

Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?

Когда мы видели Тебя больным или в темнице и пришли к Тебе?“

А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили.

И Царь скажет им в ответ: „Истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из этих братьев Моих меньших, то сделали Мне“.

Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;

Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: „Идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный дьяволу и ангелам его:

бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;

ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;

був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.

был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня“.

Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?

Тогда и они скажут Ему в ответ: „Господи! Когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице и не послужили Тебе?“

А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили.

Тогда скажет им в ответ: „Истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из этих меньших, то не сделали Мне“.

І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне.”

И пойдут эти в муку вечную, а праведники — в жизнь вечную».

« 24 глава 26 глава »