По Иоанну 12 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Сучасний переклад

И вот, за шесть дней до Пасхи Иисус пришел в Бет-Анийя, где жил Лазарь, которого Он пробудил от смерти.

За шість днів до Пасхи Ісус подався до Віфанії, де жив Лазар, якого Він воскресив із мертвих.

Там для Него устроили ужин, и Марта прислуживала, а Лазарь был одним из сотрапезников.

Там Йому приготували вечерю, і Марта прислуговувала за столом. Серед тих, хто з Ним вечеряв, був і Лазар.

Во время ужина Мариам, взяв фунт дорогого благовония из чистого нардового масла, умастила Иисусу ноги и вытерла их своими волосами, и дом наполнился ароматом.

Марія взяла глечик, де було з півлітра [42] дорогоцінних пахощів, зроблених із справжнього нарду, облила ними Ісусові ноги, витерла їх своїм волоссям, і чудовий аромат мирра наповнив увесь дім.

А один из Его учеников, Иуда из Карийота, который собирался его выдать, спросил:

Один із Ісусових учнів, Юда Іскаріот, який мав Його зрадити, сказав:

— Почему это благовоние не продали за триста денариев, чтобы раздать деньги бедным?

«Чому було б ці пахощі не продати за триста срібних монет [43] і не роздати гроші бідним?»

Он спросил это не потому, что заботился о бедных, но потому, что был вором и, распоряжаясь денежным ящиком, часто присваивал поступления.

Юда мовив це не тому, що дбав про бідних, а тому, що був злодієм. Він завідував скринькою з пожертвуваннями і крав гроші звідти.

Иисус ему ответил: — Оставь её! Она сохранила это на день Моего погребения.

«Залиш її! — сказав Ісус. — Нехай вона робить свою справу, бо прийшов час приготувати Мене для поховання.

Бедные с вами всегда, а Я — не всегда!

Бідні завжди будуть з вами, [44] а Я — ні».

Узнав, что Иисус находится в Бет-Анийя, туда приходили толпы евреев, — не только ради Иисуса, а чтобы увидеть и Лазаря, которого Он пробудил от смерти.

Багато юдеїв, дізнавшись, що Ісус у Віфанії, прийшло на свято, щоб побачити Його. Вони хотіли побачити й Лазаря, якого Ісус воскресив із мертвих.

Тогда первосвященники решили убить и Лазаря,

Тоді головні священики змовилися вбити й Лазаря.

потому что многие евреи из-за Лазаря начинали верить в Иисуса.

Бо через нього багато юдеїв кидали своїх вождів і починали вірити в Ісуса.

На следующий день огромные толпы пришедших на праздник людей услышали, что в Иерусалим идёт Иисус,

12-13 Наступного дня великий натовп людей прийшов до Єрусалиму на Пасхальне свято. Почувши, що Ісус має там бути, люди взяли пальмове гілля й пішли зустрічати Його, вигукуючи: «Осанна! [45] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Благословенний будь, Царю ізраїльський!»

взяли пальмовые ветви и, выйдя Ему навстречу, кричали:Осанна! Благословен входящий во Имя Господне. Благословен царь Израиля

А Иисус, найдя ослика, ехал на нём верхом, согласно сказанному в Писании:

Знайшовши віслюка, Ісус сів на нього, як було написано у Святому Писанні:

Отныне не бойся, моя дочь, Сион! Вот едет твой Царь, верхом на осленке.

«Не бійся, місто Сіонське [46]! Ось Цар твій їде верхи на віслюкові».

В тот миг ученики не сознавали этого, но когда Иисус был прославлен, они вспомнили эти слова и поняли, что с Ним произошло всё так, как сказано о Нём в Писании.

Спочатку Його учні не зрозуміли цього, та після вознесіння Ісуса до Слави, вони згадали, що саме так було написано про Нього у Святому Писанні, і що саме так усе і трапилося з Ним.

Люди, видевшие, как Иисус позвал из гробницы Лазаря и пробудил его от смерти, повсюду об этом рассказывали.

Ті, хто був з Ісусом, коли Він воскресив Лазаря з мертвих і звелів йому вийти з могили, почали всім розповідати про те, що сталося.

Народ и вышел Его встречать, так как был наслышан об этом знаке, который Он сотворил.

Через те й натовп пішов Йому назустріч, бо всі почули, що саме Він здійснив це чудо.

А фарисеи говорили друг другу: «Видите, мы ничего не добились. И вот, мир уже пошёл за Ним!»

Тоді фарисеї почали говорити поміж собою: «Ви бачите, нам так і не вдасться щось зробити! Он гляньте, здається, що весь світ пішов за Ним!»

Среди паломников, прибывших на праздник для поклонения, были и греки.

Серед тих, xто прийшли поклонитися Господу на Пасху, були греки.

Они подошли к Филиппу, выходцу из галилейской Бет-Цаиды, и обратились к нему: — Господин наш, мы хотим видеть Иисуса.

Вони підійшли до Пилипа з Вефсаїди, що в Ґалилеї, і мовили: «Добродію, ми хочемо побачити Ісуса». Пилип пішов до Андрія і сказав йому про це.

Филипп сказал об этом Андрею, и оба они пошли и сказали Иисусу.

Тоді Андрій разом з Пилипом пішли й розповіли про все Ісусові.

Иисус ответил: — Пришел час! Теперь Сын Человеческий будет прославлен!

Тоді Ісус відповів їм: «Час прийшов для Сина Людського прославитися.

Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, упавшее в землю, не умрет, то так и останется лишь одним зерном, а если умрет, принесет богатый урожай.

Істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно не впаде в ґрунт і не загине, то залишиться одне. Коли ж воно впаде в ґрунт і загине, то принесе багато зерен і дасть добрий врожай.

Кто любит жизнь, тот потеряет её, а кто ненавидит свою жизнь в этом мире, тот сохранит её для вечной жизни.

Той, хто любить власне життя, загубить його, хто ж охоче віддає своє життя в цьому світі, той збереже його для вічного життя.

Кто хочет Мне служить, пусть идёт за Мной, и где буду я, там будет и Мой слуга. Кто Мне служит, к тому будет благосклонен Отец.

Хто служить Мені, має йти слідом, і там, де Я перебуватиму, буде й слуга Мій. Того, хто служить Мені, шануватиме і Отець Мій».

Сейчас Моя душа содрогнулась. Так что же, сказать Мне: «Отец, избавь Меня от этого часа»? Но Я ведь для того и пришел, чтобы наступил этот час.

«Зараз Я стурбований. Що Мені сказати? Можливо, такі слова: „Отче, врятуй Мене від цього часу страждань”. Ні, тому, що саме заради цих страждань Я й прийшов.

Отец! Прославь Свое имя! Тогда с неба донесся Голос: «Я прославил Его и ещё больше прославлю».

Отче, нехай станеться те, що принесе Тобі Славу». І почувся Голос з неба: «Я вже прославив ім’я Своє і ще прославлю».

Люди, стоявшие в толпе и слышавшие голос, решили: «Это — раскаты грома». Другие сказали: — С Ним говорил ангел.

Тоді з натовпу, який був там, ті, хто чув це, почали казати, що то був грім. Деякі з них казали: «То Ангел говорив з Ним!»

Иисус ответил: — Не для Меня был голос, а для вас.

І відповів Ісус: «Не для Мене той голос пролунав, а для вас.

Вот уже суд идёт над этим миром и его Властелин сейчас будет изгнан,

Судний час прийшов для цього світу, і скинуто буде його правителя.[47]

а Я, когда вознесут Меня над землей, привлеку к Себе всех.

І коли Я вознесуся [48] над землею, то приверну всіх людей до Себе».

Этими словами Он сказал, какой смертью Он умрет.

Він так сказав, щоб показати, яку смерть має прийняти.

Из толпы возразили: — Мы знаем из Закона, что Помазанник, придя, останется навечно. Почему Ты говоришь, что Сын Человеческий будет вознесен? Кто этот Сын Человеческий?

І тоді народ Йому відповів: «Наш Закон каже, що Христос житиме вічно, то як же ти можеш говорити, що Син Людський вознесеться? І хто ж Він, Син Людський?»

Иисус сказал: — Ещё недолго будет свет среди вас. Ходите, пока с вами свет, чтобы не настигла вас тьма, ибо ходящий во тьме не знает, куда идёт.

І мовив Ісус: «Світло [49] ще не довго буде з вами. Ідіть, поки Світло маєте, щоб темрява не застала вас, бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде.

Пока свет с вами, верьте в свет — и будете сынами света. Сказав это, Иисус ушел и скрылся от них.

Вірте у Світло, поки Світло з вами, бережіть віру в Нього, щоб стати синами Світла». Мовивши це, Ісус пішов геть і сховався від людей.

Хотя Он сотворил перед ними такое множество знаков, они в Него не поверили,

Хоча Ісус і здійснив усі ці дива в присутності людей, вони однак не вірили Йому.

чтобы исполнилось пророчество Исайи:Господи, кто поверил услышанному от нас? Кому открылась сила Господня?

Бо здійснилося сказане пророком Ісаєю: «Господи, хто повірив у те, що ми сказали? Хто бачив силу Господню?»

Они потому не могли поверить, что Исайя в другом месте сказал:

Через те вони не могли повірити, бо Ісая сказав ще й таке:

Он ослепил их и помутил у них разум, так что они не видят и ничего не понимают, и не могут к Нему обратиться, чтобы Я исцелил их.

«Бог зробив людей сліпими, а серця іхні кам’яними, щоб вони не могли бачити очима і розуміти серцем своїм, щоб не могли вони звернутися до Господа й отримати зцілення від Нього».

Исайя так сказал, потому что видел Его славу, и он сказал это от лица Иисуса.

Ісая сказав так, бо бачив Його Славу і говорив про Нього.

Все-таки многие представители власти поверили в Него, но боясь фарисеев, не объявляли это открыто, чтобы их не отлучили от синагоги:

Та багато людей, навіть дехто з юдейських правителів, повірили в Ісуса. Однак, боячись фарисеїв, вони не могли відкрито признатися в цьому, щоб їх не вигнали з синагоги.

людские похвалы оказались для них дороже Божественной славы.

Вони любили мирську хвалу більше, ніж хвалу Божу.

Тогда Иисус воскликнул: — Верующий в Меня не в Меня верит, а в Пославшего Меня,

І мовив Ісус на весь голос: «Хто вірить у Мене, той справді вірить і в Того, Хто послав Мене.

и видящий Меня видит Пославшего Меня.

А хто Мене бачить, той бачить і Того, Хто послав Мене.

Я — Свет, пришедший в мир, чтобы всякий, кто верит в Меня, не оставался во тьме.

Я прийшов у цей світ як Світло, щоб жоден, хто вірить у Мене, не залишався б у темряві.

Того, кто Мои слова слышит, но им не следует, буду судить не Я, ибо Я пришел не затем, чтобы мир судить, а затем, чтобы мир спасти.

Якщо ж хто почує Мої слова, та не коритиметься їм, то Я йому не суддя, бо не судити світ Я прийшов, а врятувати його.

Есть судья у отвергающего Меня и не принимающего Моих слов: в последний день его будет судить Мною сказанное слово.

Хто Мене не визнає і не приймає слова Мої, тому буде інший суд: ті слова, яким Я навчав, будуть йому суддею в Останній день.

Ибо Я говорил не от Себя, но Сам пославший Меня Отец дал Мне повеление, что и как говорить,

Бо говорю Я не від Себе. Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, як і чого Я маю навчати.

и Я знаю, что Его повеление есть вечная жизнь. Поэтому Я говорю только то, что поручил Мне Отец.

І Я знаю, що Його наказ приносить вічне життя. Тож Я кажу те, що Отець велів Мені».

« 11 глава 13 глава »