По Иоанну 11 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Сучасний переклад

Был болен один человек, Лазарь из Бет-Анийя, откуда были Мариам и её сестра Марта.

У місті Віфанії, де жили Марія та її сестра Марта, мешкав собі чоловік на iм’я Лазар, який захворів.

Это была та Мариам, которая умастила Господа благовонием и вытерла Ему ноги волосами; её брат Лазарь и был болен.

Марія була тією самою жінкою, яка помазала мирром [39] Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Хворий Лазар був її братом.

Так вот, сестры просили передать ему: «Знай, господин наш, тот, кого Ты любишь, болен».

Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє».

Услышав это, Иисус сказал: — Эта болезнь не смертельна, она дана ради Божьей славы — для прославления Сына Божьего.

Почувши це, Він сказав: «Ця хвороба не смертельна, вона — для Слави Божої, щоб Син Божий прославився через неї».

Иисус любил Марту, её сестру и Лазаря.

Ісус любив і Марту, і сестру її, і Лазаря.

Однако, узнав о болезни Лазаря, Он целых два дня оставался на месте,

6-7 Довідавшись, що Лазар занедужав, Він побув іще два дні там, де застала Його ця звістка, а потім сказав Своїм учням: «Ходімо знову в Юдею».

и только потом сказал ученикам: — Давайте вернёмся в Иудею!

Ученики возразили: — Рабби, только что евреи собирались побить Тебя камнями, а Ты хочешь пойти к ним снова.

Тоді учні звернулися до Нього: «Вчителю, юдеї тільки-но хотіли побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?»

Иисус ответил: — Не двенадцать ли часов длится день? Кто ходит днем, тот не спотыкается, ибо видит при свете этого мира,

На те Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин має день? Якщо людина вдень ітиме дорогою, то не спотикатиметься, бо їй світитиме світло світу цього.[40]

а кто ходит ночью, тот спотыкается, ибо нет в нём света.

Якщо ж уночі ітиме, то спотикатиметься, бо немає світла, яке б допомогло цій людині бачити».

Сказав это, Он добавил: — Наш друг Лазарь уснул, но Я пойду его разбужу.

Сказавши так, Ісус додав: «Наш друг Лазар заснув, та Я піду й розбуджу його».

Ученики ответили: — Господин наш, если он уснул, значит выздоровеет.

Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає».

Иисус говорил о смерти Лазаря, а они решили, что Он говорит об обычном сне.

Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон.

Тогда Иисус сказал им прямо: — Лазарь умер,

Тоді Ісус відверто мовив: «Лазар помер.

и Я радуюсь за вас, ибо Меня там не было, чтобы вы поверили. Но идём к нему!

Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього».

Тогда Фома, что значит «близнец», говорит другим ученикам: — Пойдем и мы, чтобы умереть вместе с Ним!

Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».

Прибыв на место, Иисус узнал, что тело Лазаря уже четыре дня покоится в гробнице.

Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі.

А Бет-Анийя находится недалеко от Иерусалима, стадиях в пятнадцати.

18-19 Віфанія розташована кілометрів за три [41] від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.

Поэтому к Марте и Мариам пришло много евреев утешить их в скорби о брате.

Узнав, что к ним идёт Иисус, Марта вышла Ему навстречу, а Мариам осталась дома.

Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома.

Увидев Иисуса, Марта сказала: — Господин мой, если бы Ты был здесь, не умер бы брат.

І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.

Но я знаю, что и сейчас Бог даст Тебе всё, чего бы Ты не попросил.

Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі».

Иисус ответил: — Твой брат воскреснет.

І відповів їй Ісус: «Твій брат воскресне».

Марта сказала: — Я знаю, что он воскреснет в последний день, при воскрешении мертвых.

Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».

Иисус ответил: — Я — воскресение и жизнь.

«Я є воскресіння і життя! — Сказав Ісус. — Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити.

Верующий в Меня, даже если умрет, будет жить, а всякий, кто жив и верит в Меня, не умрет никогда. Ты веришь этому?

І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?»

Она говорит: — Да, господин мой, я верю, что Ты — Помазанник, Сын Божий, который должен придти в мир.

«Так, Господи! — сказала вона. — Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».

С этими словами она ушла и позвала свою сестру Мариам, шепнув ей: «Учитель здесь, Он зовет тебя».

Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе».

Услышав это, Мариам быстро поднялась и пошла к нему.

Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.

Иисус не входил в селение, а всё ещё оставался там, где Его встретила Марта.

На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його.

Пришедшие утешать Мариам евреи, увидев, как поспешно она встала и вышла, и решив, что она отправилась плакать у гробницы, пошли за ней.

Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.

Мариам, дойдя до места, где был Иисус, и увидев Его, пала к его ногам и сказала: — Господин мой, если бы Ты был здесь, не умер бы брат.

Прийшовши на те місце, де був Ісус, і побачивши Його, Марія впала до ніг Його і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би».

Иисус, увидев, как плачет она и пришедшие с ней евреи, вознегодовал и, внутренне содрогнувшись,

Ісус був глибоко схвильований її горем, тим, як вона побивається і як плачуть юдеї, які прийшли разом з нею.

спросил: — Где вы его погребли? Они ответили: — Идем, господин, мы покажем.

Ісус запитав: «Де ви його поклали?» «Господи, — відповіли Йому, — йди подивись»

Иисус заплакал.

Ісус заплакав.

Евреи стали говорить: — Смотрите, как Он любил его.

Тоді юдеї почали казати: «Подивіться, як Він любив Лазаря!»

А кто-то из них заметил: — Неужели этот Человек, открывший глаза слепому, не мог что-нибудь сделать, чтобы Лазарь не умер!

Та деякі обізвалися: «Цей Чоловік, Який зробив сліпого зрячим, чи не міг би Він й Лазаря захистити від смерті?»

Снова вознегодовав, Иисус приблизился к гробнице. Это была пещера, вход в которую был завален камнем.

І знову Ісус, зворушений до глибини душі, пішов до могили. То була печера, вхід до якої був завалений каменем.

Иисус сказал: — Уберите камень. Марта, сестра умершего, говорит ему: — Господин мой, уже смердит, — ведь пошёл четвертый день.

Ісус сказав: «Заберіть цей камень». Та Марта, сестра померлого відповіла Йому: «Господи, зараз уже відгонить, бо пройшло чотири дні, як він помер».

Иисус сказал: — Разве не говорил я тебе: «Если будешь верить, увидишь Божью славу»?

Ісус промовив: «Хіба не казав Я тобі, що якщо повіриш, то бачитимеш Божу Славу?»

Тогда они отодвинули камень. Иисус, подняв глаза к небу, сказал: — Благодарю тебя, Отец, за то, что ты услышал Меня.

Тож вони відкотили камінь. Ісус, підвівши очі вгору, мовив: «Отче, дякую Тобі, що почув Мене.

Я знаю, что Ты слышишь Меня всегда, но говорю это ради стоящих здесь — чтобы они поверили, что Я послан Тобой.

Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, та Я казав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що саме Ти послав Мене».

Сказав это, Он громко крикнул: — Лазарь, выходи!

Мовивши так, Він голосно покликав: «Виходь, Лазарю!»

Вышел мертвец, по рукам и ногам обвитый льняной тканью, с лицом, закрытым покрывалом. Иисус приказал: — Распеленайте его, пусть идёт.

І вийшов померлий, і руки й ноги його були сповиті полотном, і обличчя загорнуте. Тоді Ісус звернувся до всіх: «Розповийте його, і нехай собі йде».

Из евреев, приходивших к Мариам и видевших, что Он сделал, многие поверили в Него.

Багато юдеїв, які прийшли до Марії, побачивши, що Ісус здійснив, повірили в Нього.

А некоторые пошли к фарисеям и рассказали, что совершил Иисус.

Та деякі пішли до фарисеїв і розповіли їм про все, що зробив Ісус.

Тогда первосвященники и фарисеи собрали Высокий Совет и стали обсуждать: «Что нам делать? Много знаков творит Этот Человек.

Тоді первосвященики й фарисеї, зібравши Синедріон сказали: «Що нам робити? Цей Чоловік творить багато чудес!

Если мы Ему позволим и дальше так действовать, то все в Него поверят, а тогда придут римляне и отнимут у нас и Святое Место и народ».

Якщо ми дозволимо Йому діяти так і далі, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни, зруйнують наш Храм і знищать народ».

Один из них, некий Кайафа, в тот год первосвященник, сказал: — Вы ничего не понимаете!

Але один із них, на ім’я Каяфа, котрий у той рік був первосвящеником, мовив: «Ви нічого не знаєте,

Подумайте, разве не лучше для вас, если один человек умрет за народ, а не целый народ пропадет?

і не розумієте, що для вас буде краще, якщо один Чоловік загине за людей, ніж якщо весь народ буде знищено».

Он сказал это не сам от себя, но так как был в тот год первосвященником, в пророческом вдохновении предсказал, что Иисус умрет за народ

51-52 І сказав це він не від себе. Оскільки Каяфа був первосвящеником того року, він пророкував, що Ісус помре за людей, і не лише заради юдейського народу, а щоб об’єднати всіх дітей Божих, розкиданих по світу.

и не только за народ, но и ради того, чтобы рассеянных повсюду Божьих детей собрать воедино.

Итак, в этот день они приняли решение убить Его.

І з того самого дня юдейські лідери стали шукати зручну нагоду, щоб убити Ісуса.

Поэтому Иисус уже не ходил среди евреев открыто, а ушёл оттуда в область на границе с пустыней, в город Эфраим, где и остался с учениками.

Тоді Він перестав відкрито ходити серед юдеїв, а подався звідти до міста Єфраїма, розташованого неподалік від пустелі, і залишався там зі Своїми учнями.

Приближалась Пасха, еврейский праздник, и со всей страны люди поднялись в Иерусалим, чтобы очиститься накануне праздника.

Надходило свято юдейської Пасхи, і багато людей з усіх країв подалося до Єрусалиму, щоб виконати обряд очищення перед Пасхою.

Они искали там Иисуса и, собравшись в Храме, переговаривались: «Как вы думаете, не придет ли Он на праздник?»

Вони шукали Ісуса і питали один одного, стоячи в Храмі: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»

А первосвященники и фарисеи, намереваясь схватить Его, распорядились, чтобы всякий, кто узнает, где Он, сообщал им.

Та головні священики і фарисеї віддали наказ: якщо хтось довідається, де перебуває Ісус, то повинен негайно повідомити про це, щоб Його могли схопити.

« 10 глава 12 глава »