По Иоанну 11 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Был болен один человек, Лазарь из Бет-Анийя, откуда были Мариам и её сестра Марта.
 
Быў жа нейкі хворы Лазар з Бэтаніі, мястэчка Марыі і Марты, сястры ейнай.

Это была та Мариам, которая умастила Господа благовонием и вытерла Ему ноги волосами; её брат Лазарь и был болен.
 
А Марыя, якой брат Лазар быў хворы, была тая, якая памазала Госпада мірам і абцерла ногі Ягоныя валасамі сваімі.

Так вот, сестры просили передать ему: «Знай, господин наш, тот, кого Ты любишь, болен».
 
Дык сёстры паслалі да Яго, кажучы: «Госпадзе! Вось той, з кім Ты сябруеш, нядужы».

Услышав это, Иисус сказал: — Эта болезнь не смертельна, она дана ради Божьей славы — для прославления Сына Божьего.
 
Ісус, пачуўшы, сказаў: «Гэтая нядужасьць не на сьмерць, але на славу Божую, каб Сын Божы быў праслаўлены праз яе».

Иисус любил Марту, её сестру и Лазаря.
 
А Ісус любіў Марту, і сястру ейную, і Лазара.

Однако, узнав о болезни Лазаря, Он целых два дня оставался на месте,
 
Калі ж пачуў, што той хворы, дык заставаўся два дні ў тым месцы, дзе знаходзіўся.

и только потом сказал ученикам: — Давайте вернёмся в Иудею!
 
Пасьля гэтага кажа вучням: «Пойдзем ізноў у Юдэю».

Ученики возразили: — Рабби, только что евреи собирались побить Тебя камнями, а Ты хочешь пойти к ним снова.
 
Вучні кажуць Яму: «Раббі! Толькі што Юдэі шукалі ўкаменаваць Цябе, і Ты ізноў ідзеш туды?»

Иисус ответил: — Не двенадцать ли часов длится день? Кто ходит днем, тот не спотыкается, ибо видит при свете этого мира,
 
Ісус адказаў: «Ці не дванаццаць гадзінаў мае дзень? Хто ходзіць удзень, не спатыкаецца, бо бачыць сьвятло гэтага сьвету,

а кто ходит ночью, тот спотыкается, ибо нет в нём света.
 
а хто ходзіць уначы, спатыкаецца, бо сьвятла няма ў ім».

Сказав это, Он добавил: — Наш друг Лазарь уснул, но Я пойду его разбужу.
 
Сказаў гэта, і пасьля кажа ім: «Лазар, сябра наш, заснуў, але Я іду пабудзіць яго».

Ученики ответили: — Господин наш, если он уснул, значит выздоровеет.
 
Сказалі тады вучні Ягоныя: «Госпадзе! Калі заснуў, будзе здаровы».

Иисус говорил о смерти Лазаря, а они решили, что Он говорит об обычном сне.
 
Ісус жа гаварыў пра сьмерць ягоную, а яны думалі, што Ён кажа пра сонны супачынак.

Тогда Иисус сказал им прямо: — Лазарь умер,
 
Тады Ісус сказаў ім адкрыта: «Лазар памёр;

и Я радуюсь за вас, ибо Меня там не было, чтобы вы поверили. Но идём к нему!
 
і Я радуюся дзеля вас, што Я ня быў там, каб вы паверылі; але пойдзем да яго».

Тогда Фома, что значит «близнец», говорит другим ученикам: — Пойдем и мы, чтобы умереть вместе с Ним!
 
Тады Тамаш, называны Блізьнюк, сказаў таварышам-вучням: «Пойдзем і мы, каб памерці з ім».

Прибыв на место, Иисус узнал, что тело Лазаря уже четыре дня покоится в гробнице.
 
Прыйшоўшы, Ісус знайшоў, што ён ужо чатыры дні ў магіле.

А Бет-Анийя находится недалеко от Иерусалима, стадиях в пятнадцати.
 
Бэтанія ж была блізка ад Ерусаліму, каля пятнаццаці стадыяў.

Поэтому к Марте и Мариам пришло много евреев утешить их в скорби о брате.
 
І шмат Юдэяў прыйшлі да Марты і Марыі пацешыць іх па браце іхнім.

Узнав, что к ним идёт Иисус, Марта вышла Ему навстречу, а Мариам осталась дома.
 
Марта, калі пачула, што ідзе Ісус, выйшла напярэймы Яму, а Марыя сядзела ў доме.

Увидев Иисуса, Марта сказала: — Господин мой, если бы Ты был здесь, не умер бы брат.
 
Тады Марта сказала Ісусу: «Госпадзе! Калі б Ты быў тут, не памёр бы брат мой.

Но я знаю, что и сейчас Бог даст Тебе всё, чего бы Ты не попросил.
 
Але і цяпер ведаю, што чаго Ты папросіш у Бога, дасьць Табе Бог».

Иисус ответил: — Твой брат воскреснет.
 
Кажа ёй Ісус: «Уваскрэсьне брат твой».

Марта сказала: — Я знаю, что он воскреснет в последний день, при воскрешении мертвых.
 
Кажа Яму Марта: «Ведаю, што ўваскрэсьне ва ўваскрасеньне, у апошні дзень».

Иисус ответил: — Я — воскресение и жизнь.
 
Ісус сказаў ёй: «Я ёсьць уваскрасеньне і жыцьцё. Хто верыць у Мяне, хоць і памрэ, жыць будзе.

Верующий в Меня, даже если умрет, будет жить, а всякий, кто жив и верит в Меня, не умрет никогда. Ты веришь этому?
 
І ўсякі, хто жыве і верыць у Мяне, не памрэ на вякі. Ці верыш гэтаму?»

Она говорит: — Да, господин мой, я верю, что Ты — Помазанник, Сын Божий, который должен придти в мир.
 
Яна кажа Яму: «Так, Госпадзе! Я веру, што Ты — Хрыстос, Сын Божы, Які прыходзіць у сьвет».

С этими словами она ушла и позвала свою сестру Мариам, шепнув ей: «Учитель здесь, Он зовет тебя».
 
І, сказаўшы гэтае, пайшла і паклікала цішком Марыю, сястру сваю, кажучы: «Настаўнік прыйшоў і кліча цябе».

Услышав это, Мариам быстро поднялась и пошла к нему.
 
Яна, як толькі пачула, хутка ўстала і пайшла да Яго.

Иисус не входил в селение, а всё ещё оставался там, где Его встретила Марта.
 
Ісус жа яшчэ не ўвайшоў у мястэчка, але быў на тым месцы, дзе пераняла Яго Марта.

Пришедшие утешать Мариам евреи, увидев, как поспешно она встала и вышла, и решив, что она отправилась плакать у гробницы, пошли за ней.
 
Юдэі ж, што былі з ёю ў доме і пацяшалі яе, бачачы, што Марыя хутка ўстала і выйшла, пайшлі за ёю, кажучы, што ідзе на магілу плакаць там.

Мариам, дойдя до места, где был Иисус, и увидев Его, пала к его ногам и сказала: — Господин мой, если бы Ты был здесь, не умер бы брат.
 
Марыя ж, калі прыйшла туды, дзе быў Ісус, убачыўшы Яго, упала да ног Ягоных, кажучы Яму: «Госпадзе! Калі б Ты быў тут, не памёр бы брат мой».

Иисус, увидев, как плачет она и пришедшие с ней евреи, вознегодовал и, внутренне содрогнувшись,
 
Ісус, калі ўбачыў, што яна плача і што плачуць Юдэі, якія з ёй прыйшлі, уздыхнуў у духу, і ўсхваляваўся,

спросил: — Где вы его погребли? Они ответили: — Идем, господин, мы покажем.
 
і сказаў: «Дзе вы палажылі яго?» Кажуць Яму: «Госпадзе! Прыйдзі і паглядзі».

Иисус заплакал.
 
Ісус заплакаў.

Евреи стали говорить: — Смотрите, как Он любил его.
 
Казалі тады Юдэі: «Глядзі, як Ён любіў яго».

А кто-то из них заметил: — Неужели этот Человек, открывший глаза слепому, не мог что-нибудь сделать, чтобы Лазарь не умер!
 
А некаторыя з іх сказалі: «Ці ня мог Ён, Які адчыніў вочы сьляпому, зрабіць, каб і гэты не памёр?»

Снова вознегодовав, Иисус приблизился к гробнице. Это была пещера, вход в которую был завален камнем.
 
Ісус жа, ізноў уздыхнуўшы ў духу, прыходзіць да магілы. Была ж гэта пячора, і камень ляжаў на ёй.

Иисус сказал: — Уберите камень. Марта, сестра умершего, говорит ему: — Господин мой, уже смердит, — ведь пошёл четвертый день.
 
Кажа Ісус: «Падыміце камень!» Кажа Яму сястра нябожчыка, Марта: «Госпадзе, ужо сьмярдзіць, бо ўжо чацьвёрты дзень».

Иисус сказал: — Разве не говорил я тебе: «Если будешь верить, увидишь Божью славу»?
 
Кажа ёй Ісус: «Ці не казаў Я табе, што, калі будзеш верыць, угледзіш славу Божую?»

Тогда они отодвинули камень. Иисус, подняв глаза к небу, сказал: — Благодарю тебя, Отец, за то, что ты услышал Меня.
 
Тады паднялі камень, дзе ляжаў нябожчык. А Ісус падняў вочы ўгору і сказаў: «Ойча, дзякую Табе, што Ты пачуў Мяне.

Я знаю, что Ты слышишь Меня всегда, но говорю это ради стоящих здесь — чтобы они поверили, что Я послан Тобой.
 
Бо Я ведаю, што Ты заўсёды чуеш Мяне, але Я сказаў дзеля натоўпу, які тут стаіць, каб яны паверылі, што Ты паслаў Мяне».

Сказав это, Он громко крикнул: — Лазарь, выходи!
 
І, сказаўшы гэтае, крыкнуў моцным голасам: «Лазар! Выйдзі вонкі!»

Вышел мертвец, по рукам и ногам обвитый льняной тканью, с лицом, закрытым покрывалом. Иисус приказал: — Распеленайте его, пусть идёт.
 
І выйшаў нябожчык са зьвязанымі пахавальнай тканінай нагамі і рукамі, і твар ягоны быў абвязаны хусткаю. Кажа ім Ісус: «Разьвяжыце яго і дайце хадзіць».

Из евреев, приходивших к Мариам и видевших, что Он сделал, многие поверили в Него.
 
Тады многія з Юдэяў, якія прыйшлі да Марыі і бачылі, што ўчыніў Ісус, паверылі ў Яго.

А некоторые пошли к фарисеям и рассказали, что совершил Иисус.
 
А некаторыя з іх пайшлі да фарысэяў і сказалі ім, што зрабіў Ісус.

Тогда первосвященники и фарисеи собрали Высокий Совет и стали обсуждать: «Что нам делать? Много знаков творит Этот Человек.
 
Тады першасьвятары і фарысэі склікалі сынэдрыён і казалі: «Што нам рабіць? Гэты Чалавек робіць шмат знакаў.

Если мы Ему позволим и дальше так действовать, то все в Него поверят, а тогда придут римляне и отнимут у нас и Святое Место и народ».
 
Калі пакінем Яго гэтак, дык усе павераць у Яго, і прыйдуць Рымляне, і забяруць месца [гэтае] і народ».

Один из них, некий Кайафа, в тот год первосвященник, сказал: — Вы ничего не понимаете!
 
Адзін жа з іх, нехта Каяфа, які быў той год першасьвятаром, сказаў ім: «Вы нічога ня ведаеце,

Подумайте, разве не лучше для вас, если один человек умрет за народ, а не целый народ пропадет?
 
і ня думаеце, што карысьней для нас, каб адзін чалавек памёр за народ, чым каб увесь народ загінуў».

Он сказал это не сам от себя, но так как был в тот год первосвященником, в пророческом вдохновении предсказал, что Иисус умрет за народ
 
Гэтае ж ён сказаў не ад сябе, але, быўшы той год першасьвятаром, прарочыў, што Ісус мае памерці за народ,

и не только за народ, но и ради того, чтобы рассеянных повсюду Божьих детей собрать воедино.
 
і ня толькі за народ, але каб і расьцярушаных дзяцей Божых сабраць у адно.

Итак, в этот день они приняли решение убить Его.
 
Ад гэтага дня яны пастанавілі, каб забіць Яго.

Поэтому Иисус уже не ходил среди евреев открыто, а ушёл оттуда в область на границе с пустыней, в город Эфраим, где и остался с учениками.
 
Тады Ісус ужо не хадзіў адкрыта між імі, але пайшоў адтуль у краіну ля пустыні, у горад, называны Эфраім, і там заставаўся з вучнямі Сваімі.

Приближалась Пасха, еврейский праздник, и со всей страны люди поднялись в Иерусалим, чтобы очиститься накануне праздника.
 
Была ж блізка Пасха юдэйская, і з усяго Краю многія ўзыйшлі ў Ерусалім перад Пасхай, каб ачысьціцца.

Они искали там Иисуса и, собравшись в Храме, переговаривались: «Как вы думаете, не придет ли Он на праздник?»
 
Тады шукалі Ісуса і, стоячы ў сьвятыні, гаварылі між сабою: «Як вы думаеце, ці ня прыйдзе Ён на сьвята?»

А первосвященники и фарисеи, намереваясь схватить Его, распорядились, чтобы всякий, кто узнает, где Он, сообщал им.
 
А першасьвятары і фарысэі далі загад, каб кожны, хто даведаецца, дзе Ён, паведаміў, каб схапіць Яго.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.