Івана 7 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Огієнка → Открытый перевод

Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

После этого Иисус ходил по Галилее, а в Иудею идти не хотел, потому что евреи там стремились Его убить.

А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

Приближался еврейский Праздник Шалашей.

І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

Братья Иисуса говорили Ему: — Отправляйся в Иудею. Пусть и Твои ученики увидят Твои дела.

Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

Ведь действуя тайно, нельзя добиться признания. Раз Ты такое делаешь, открой Себя миру!

Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

Братья так говорили, потому что и они в Него не верили.

А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

Иисус ответил: — Моё время ещё не пришло, а вам подходит любое время.

Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

Мир не может вас ненавидеть, а Меня он ненавидит, ибо Я — свидетель тому, что он делает только зло.

Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

Идите на праздник сами, а Я не пойду, ибо Моё время ещё не пришло.

Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

Сказав это, он остался в Галилее.

Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

А когда братья ушли на праздник, пошёл туда тайно и Он.

А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

Евреи искали Его на празднике, спрашивая: «Где Он?»

І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

В народе о Нём много спорили. Одни говорили: «Он — добрый человек», — другие: «Нет, он вводит народ в обман».

Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

Открыто же о Нём не говорил никто, потому что боялись евреев.

У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

Когда минула половина праздничных дней, Иисус поднялся в Храм и начал там проповедовать.

І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

Евреи удивлялись и спрашивали: — Откуда он знает Писания, не учившись?

Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

Иисус ответил: — Я не Свое учение проповедую, оно — от Пославшего Меня.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

Кто Его волю хочет исполнять, тот поймет, от Бога ли Моё учение или Я Сам от Себя говорю.

Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

Кто сам от себя говорит, тот ищет собственной славы, а кто ищет славы Пославшего его, тот верен истине и нет в нём неправоты.

Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

Разве Моисей не давал вам Закона? Но никто из вас не исполняет Закон. Почему вы хотите Меня убить?

Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

Толпа отвечала: — Демон в Тебе? Кто хочет Тебя убить?

Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

Иисус сказал: — Я совершил лишь одно деяние — и вас всех оно изумляет.

Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

Подумайте: Моисей установил для вас обрезание (хотя на самом деле этот обычай — от предков), так вы совершаете обрезание и по субботам.

Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

Но если в субботу совершают обрезание, чтобы не нарушить Закон Моисея, почему вы обозлились на Меня из-за того, что Я всего человека исцелил в субботу?

Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

Не судите лишь по букве, но судите судом справедливым.

Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

Некоторые жители Иерусалима говорили: — Не тот ли это человек, которого хотят убить?

Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

Смотрите! Он открыто проповедует и никто ему не возражает. Может быть, власти признали его Помазанником?

Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

Но мы знаем, откуда он. А когда придет Помазанник, откуда Он, знать не будет никто.

І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

Иисус, проповедуя в Храме, в ответ на это воскликнул: — Меня вы знаете и, откуда Я, тоже знаете. А я пришел не Сам по себе, но послал меня Истинный, Кого вы не знаете.

Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

Его знаю Я, ибо Я — от Него, и послал Меня Он.

Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

Тут они хотели Его схватить, но никто не прикоснулся к Нему, ибо Его час ещё не пришел.

А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

Многие из толпы в Него поверили. Они говорили: — Разве Помазанник, когда придет, больше сотворит знаков, чем Он?

Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

Фарисеи, услышав, что говорят о Нём в народе, вместе с первосвященниками послали стражников схватить Его.

Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

Тогда Иисус сказал: — Ещё недолго пробуду Я с вами и уйду к Пославшему Меня.

Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

Вы будете Меня искать, но не найдете, ибо где буду Я, вам туда не дойти.

Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

Евреи стали между собой обсуждать: — Куда Он хочет уйти, так что мы его не найдем? Не собирается ли Он в диаспору среди греков, чтобы проповедовать иноверцам?

Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

Как это понимать: «Вы будете Меня искать, но не найдете» и «где буду Я, вам туда не дойти»?

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

В последний, самый торжественный, день праздника Иисус встал перед толпой и воскликнул:

Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

— Кто жаждет, пусть приходит ко Мне, и пусть пьет, кто верит в Меня. Как в Писании сказано, у него из сердца потекут реки живой воды.

Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

Он сказал это о Духе, который предстояло получить верующим в Него: Духа в то время не было, ибо Иисус ещё не был прославлен.

А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

Услышав это, люди в толпе стали говорить: — Он и в самом деле пророк.

Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

Он — Помазанник. Другие им возражали: — Разве из Галилеи придет Помазанник?

Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

Не говорит ли Писание, что Помазанник произойдет из потомства Давидова, из Бет-Лехема, откуда был родом Давид?

Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

Таким образом, мнения о Нём разделились.

А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

Некоторые из толпы хотели Его схватить, но никто к Нему не прикоснулся.

І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

Посланные за Ним стражники вернулись к первосвященникам и фарисеям, а те их спросили: — Почему вы не привели его?

Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

Стражники ответили: — Никогда ещё человек так не говорил.

А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

На это фарисеи сказали: — Не попались ли и вы на обман?

Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

Разве кто-нибудь из властей или фарисеев поверил в него?

Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

А этот народ, несведущий в Законе, проклят.

Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

Один из них, Никодим, приходивший раньше к Иисусу, сказал:

„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

— Разве наш Закон судит человека, не выслушав его сначала и не расследовав его деяний?

Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

Они в ответ ему сказали: — Может быть, и ты галилеянин? Обратись к Писаниям — и сам убедишься, что из Галилеи не приходят пророки.[[

І до дому свого́ пішов кожен.

Все разошлись по домам,

« 6 глава 8 глава »