Івана 7 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Хоменка → Открытый перевод

І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.

После этого Иисус ходил по Галилее, а в Иудею идти не хотел, потому что евреи там стремились Его убить.

Наближалося ж юдейське свято Кучок.

Приближался еврейский Праздник Шалашей.

Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.

Братья Иисуса говорили Ему: — Отправляйся в Иудею. Пусть и Твои ученики увидят Твои дела.

Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»

Ведь действуя тайно, нельзя добиться признания. Раз Ты такое делаешь, открой Себя миру!

Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!

Братья так говорили, потому что и они в Него не верили.

Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.

Иисус ответил: — Моё время ещё не пришло, а вам подходит любое время.

Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.

Мир не может вас ненавидеть, а Меня он ненавидит, ибо Я — свидетель тому, что он делает только зло.

Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»

Идите на праздник сами, а Я не пойду, ибо Моё время ещё не пришло.

Мовивши так до них, залишився у Галилеї.

Сказав это, он остался в Галилее.

Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.

А когда братья ушли на праздник, пошёл туда тайно и Он.

Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»

Евреи искали Его на празднике, спрашивая: «Где Он?»

І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.

В народе о Нём много спорили. Одни говорили: «Он — добрый человек», — другие: «Нет, он вводит народ в обман».

Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.

Открыто же о Нём не говорил никто, потому что боялись евреев.

А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.

Когда минула половина праздничных дней, Иисус поднялся в Храм и начал там проповедовать.

І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»

Евреи удивлялись и спрашивали: — Откуда он знает Писания, не учившись?

А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.

Иисус ответил: — Я не Свое учение проповедую, оно — от Пославшего Меня.

Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.

Кто Его волю хочет исполнять, тот поймет, от Бога ли Моё учение или Я Сам от Себя говорю.

Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.

Кто сам от себя говорит, тот ищет собственной славы, а кто ищет славы Пославшего его, тот верен истине и нет в нём неправоты.

Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»

Разве Моисей не давал вам Закона? Но никто из вас не исполняет Закон. Почему вы хотите Меня убить?

Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»

Толпа отвечала: — Демон в Тебе? Кто хочет Тебя убить?

А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.

Иисус сказал: — Я совершил лишь одно деяние — и вас всех оно изумляет.

Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.

Подумайте: Моисей установил для вас обрезание (хотя на самом деле этот обычай — от предков), так вы совершаете обрезание и по субботам.

Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!

Но если в субботу совершают обрезание, чтобы не нарушить Закон Моисея, почему вы обозлились на Меня из-за того, что Я всего человека исцелил в субботу?

Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»

Не судите лишь по букве, но судите судом справедливым.

Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?

Некоторые жители Иерусалима говорили: — Не тот ли это человек, которого хотят убить?

Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?

Смотрите! Он открыто проповедует и никто ему не возражает. Может быть, власти признали его Помазанником?

Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»

Но мы знаем, откуда он. А когда придет Помазанник, откуда Он, знать не будет никто.

Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.

Иисус, проповедуя в Храме, в ответ на это воскликнул: — Меня вы знаете и, откуда Я, тоже знаете. А я пришел не Сам по себе, но послал меня Истинный, Кого вы не знаете.

Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»

Его знаю Я, ибо Я — от Него, и послал Меня Он.

Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.

Тут они хотели Его схватить, но никто не прикоснулся к Нему, ибо Его час ещё не пришел.

Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»

Многие из толпы в Него поверили. Они говорили: — Разве Помазанник, когда придет, больше сотворит знаков, чем Он?

Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.

Фарисеи, услышав, что говорят о Нём в народе, вместе с первосвященниками послали стражников схватить Его.

Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.

Тогда Иисус сказал: — Ещё недолго пробуду Я с вами и уйду к Пославшему Меня.

Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»

Вы будете Меня искать, но не найдете, ибо где буду Я, вам туда не дойти.

Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?

Евреи стали между собой обсуждать: — Куда Он хочет уйти, так что мы его не найдем? Не собирается ли Он в диаспору среди греков, чтобы проповедовать иноверцам?

Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»

Как это понимать: «Вы будете Меня искать, но не найдете» и «где буду Я, вам туда не дойти»?

Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!

В последний, самый торжественный, день праздника Иисус встал перед толпой и воскликнул:

Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»

— Кто жаждет, пусть приходит ко Мне, и пусть пьет, кто верит в Меня. Как в Писании сказано, у него из сердца потекут реки живой воды.

Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.

Он сказал это о Духе, который предстояло получить верующим в Него: Духа в то время не было, ибо Иисус ещё не был прославлен.

Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»

Услышав это, люди в толпе стали говорить: — Он и в самом деле пророк.

Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?

Он — Помазанник. Другие им возражали: — Разве из Галилеи придет Помазанник?

Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»

Не говорит ли Писание, что Помазанник произойдет из потомства Давидова, из Бет-Лехема, откуда был родом Давид?

І роздор виник із-за нього серед народу.

Таким образом, мнения о Нём разделились.

Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.

Некоторые из толпы хотели Его схватить, но никто к Нему не прикоснулся.

Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»

Посланные за Ним стражники вернулись к первосвященникам и фарисеям, а те их спросили: — Почему вы не привели его?

Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»

Стражники ответили: — Никогда ещё человек так не говорил.

Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?

На это фарисеи сказали: — Не попались ли и вы на обман?

Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?

Разве кто-нибудь из властей или фарисеев поверил в него?

Та проклятий той народ, що закону не знає!»

А этот народ, несведущий в Законе, проклят.

Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:

Один из них, Никодим, приходивший раньше к Иисусу, сказал:

«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»

— Разве наш Закон судит человека, не выслушав его сначала и не расследовав его деяний?

Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»

Они в ответ ему сказали: — Может быть, и ты галилеянин? Обратись к Писаниям — и сам убедишься, что из Галилеи не приходят пророки.[[

І розійшлися кожен до свого дому.

Все разошлись по домам,

« 6 глава 8 глава »