Приповістей 23 глава

Книга приказок Соломонових
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою,

Аще сядеши вечеряти на трапезе сильнаго, разумно разумевай предлагаемая тебе,

і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий.

и налагай руку твою, ведый, яко сицевая тебе подобает уготовити:

На ласощі його не надься: то оманлива страва.

аще же несытнейший еси, не желай брашен его: сия бо имут живот ложен.

В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього.

Не распростирайся убог сый с богатым, твоею же мыслию удаляйся.

Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.

Аще устремиши на него око твое, никогдаже явится: соделаны бо суть ему крила яко орлу, и обращается в дом настоятеля своего.

Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься,

Не вечеряй с мужем завистливым, ниже похощеши пищей его:

бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” — він тобі скаже, та його серце не з тобою.

имже бо образом аще кто поглотит власы, сице яст и пиет: ниже к себе да введеши его и снеси хлеб твой с ним:

Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш.

изблюет бо его и осквернит словеса твоя добрая.

Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх.

Во ушию безумнаго ничтоже глаголи, да не когда поругает разумная словеса твоя.

Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські,

Не прелагай предел вечных и в стяжание сирот не вниди:

бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе.

избавляяй бо их Господь крепок есть и разсудит суд их с тобою.

Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки.

Даждь в наказание сердце твое, ушеса же твоя уготовай словесем чувственным.

Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою.

Не преставай младенца наказовати: аще бо жезлом биеши его, не умрет (от него):

Ти битимеш його різкою — і врятуєш його душу від Шеолу.

ты бо побиеши его жезлом, душу же его избавиши от смерти.

Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти,

Сыне, аще премудро будет сердце твое, возвеселиши и мое сердце,

і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі.

и пребудут в словесех твои устне к моим устнам, аще права будут.

Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно,

Да не ревнует сердце твое грешником, но в страсе Господни буди весь день:

бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна.

аще бо соблюдеши я, будут ти внуцы, и упование твое не отступит.

Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву).

Слушай, сыне, и премудр бывай и исправляй мысли твоего сердца:

Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом,

не буди винопийца, ниже прилагайся к сложением и купованием мяс:

бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи.

всяк бо пияница и блудник обнищает, и облечется в раздранная и в рубища всяк сонливый.

Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька.

Слушай, сыне, отца родившаго тя, и не презирай, егда состареется мати твоя.

Придбай правду й не продавай її, — мудрість, навчання й розум.

Истину стяжи и не отрини мудрости и учения и разума.

Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти.

Добре воспитовает отец праведен, о сыне же премудрем веселится душа его.

Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила.

Да веселится отец и мати о тебе, и да радуется рождшая тя.

Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують,

Даждь ми, сыне, твое сердце, очи же твои моя пути да соблюдают.

бо блудниця — то глибока яма, вузька криниця — чужинка.

Сосуд бо сокрушен чуждий дом, и студенец тесен чуждий:

Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить.

сей бо вскоре погибнет, и всякий законопреступник потребится.

У кого: “Ой” — у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні?

Кому горе? кому молва? кому судове? кому горести и свары? кому сокрушения вотще? кому сини очи?

У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче.

Не пребывающым ли в вине? и не назирающым ли, где пирове бывают?

Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється.

Не упивайтеся вином, но беседуйте ко человеком праведным, и беседуйте во проходех: аще бо на чашы и сткляницы вдаси очи твои, последи имаши ходити нажайший белилнаго древа:

Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка.

последи же яко от змиа уязвен прострется, и якоже от кераста разливается ему яд.

Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити;

Очи твои егда узрят (жену) чуждую, уста твоя тогда возглаголют стропотная:

і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі.

и возляжеши яко в сердцы моря и якоже кормчий во мнозе волнении.

“Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!”

Речеши же: биша мя, и не поболех, и поругашася ми, аз же не разумех: когда утро будет, да шед взыщу, с нимиже снидуся?

« 22 глава 24 глава »