Приповістей 23 глава

Книга приказок Соломонових
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;

Аще сядеши вечеряти на трапезе сильнаго, разумно разумевай предлагаемая тебе,

Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.

и налагай руку твою, ведый, яко сицевая тебе подобает уготовити:

На ласощі його не надься: се оманлива страва.

аще же несытнейший еси, не желай брашен его: сия бо имут живот ложен.

В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.

Не распростирайся убог сый с богатым, твоею же мыслию удаляйся.

Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.

Аще устремиши на него око твое, никогдаже явится: соделаны бо суть ему крила яко орлу, и обращается в дом настоятеля своего.

Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;

Не вечеряй с мужем завистливым, ниже похощеши пищей его:

Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.

имже бо образом аще кто поглотит власы, сице яст и пиет: ниже к себе да введеши его и снеси хлеб твой с ним:

Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.

изблюет бо его и осквернит словеса твоя добрая.

При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.

Во ушию безумнаго ничтоже глаголи, да не когда поругает разумная словеса твоя.

Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,

Не прелагай предел вечных и в стяжание сирот не вниди:

Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.

избавляяй бо их Господь крепок есть и разсудит суд их с тобою.

Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.

Даждь в наказание сердце твое, ушеса же твоя уготовай словесем чувственным.

Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;

Не преставай младенца наказовати: аще бо жезлом биеши его, не умрет (от него):

Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.

ты бо побиеши его жезлом, душу же его избавиши от смерти.

Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;

Сыне, аще премудро будет сердце твое, возвеселиши и мое сердце,

Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.

и пребудут в словесех твои устне к моим устнам, аще права будут.

Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;

Да не ревнует сердце твое грешником, но в страсе Господни буди весь день:

Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.

аще бо соблюдеши я, будут ти внуцы, и упование твое не отступит.

Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.

Слушай, сыне, и премудр бывай и исправляй мысли твоего сердца:

Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —

не буди винопийца, ниже прилагайся к сложением и купованием мяс:

Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.

всяк бо пияница и блудник обнищает, и облечется в раздранная и в рубища всяк сонливый.

Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.

Слушай, сыне, отца родившаго тя, и не презирай, егда состареется мати твоя.

Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.

Истину стяжи и не отрини мудрости и учения и разума.

Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.

Добре воспитовает отец праведен, о сыне же премудрем веселится душа его.

Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.

Да веселится отец и мати о тебе, и да радуется рождшая тя.

Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.

Даждь ми, сыне, твое сердце, очи же твои моя пути да соблюдают.

Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;

Сосуд бо сокрушен чуждий дом, и студенец тесен чуждий:

Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.

сей бо вскоре погибнет, и всякий законопреступник потребится.

У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?

Кому горе? кому молва? кому судове? кому горести и свары? кому сокрушения вотще? кому сини очи?

У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.

Не пребывающым ли в вине? и не назирающым ли, где пирове бывают?

Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!

Не упивайтеся вином, но беседуйте ко человеком праведным, и беседуйте во проходех: аще бо на чашы и сткляницы вдаси очи твои, последи имаши ходити нажайший белилнаго древа:

Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.

последи же яко от змиа уязвен прострется, и якоже от кераста разливается ему яд.

Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,

Очи твои егда узрят (жену) чуждую, уста твоя тогда возглаголют стропотная:

І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;

и возляжеши яко в сердцы моря и якоже кормчий во мнозе волнении.

Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.

Речеши же: биша мя, и не поболех, и поругашася ми, аз же не разумех: когда утро будет, да шед взыщу, с нимиже снидуся?

« 22 глава 24 глава »