Псальмы 139 псалом

Кніга Псальмаў
Пераклад Сабілы і Малахава → Елизаветинская на русском

 
 

Кіраўніку хору. Псальм Давідавы. Ягова, Ты мяне выспрабаваў і ведаеш (мяне).
 
Изми мя, Господи, от человека лукава, от мужа неправедна избави мя:

Ты ведаеш, калі я сядаю і калі я ўстаю. Ты разумееш думкі мае здаля.
 
иже помыслиша неправду в сердцы, весь день ополчаху брани:

Ці хаджу я, ці ляжу я — Ты акружаеш мяне, і ўсе дарогі мае Табе ве́дамы.
 
изостриша язык свой яко змиин: яд аспидов под устнами их.

Бо няма яшчэ слова на языку маім, але Ты, Ягова, ведаеш яго ўжо дасканала.
 
Сохрани мя, Господи, из руки грешничи, от человек неправедных изми мя, иже помыслиша запяти стопы моя.

Ззаду і сьпераду Ты атача́еш мяне, і Далонь Тваю Ты кладзеш на мяне.
 
Скрыша гордии сеть мне и ужы, препяша сеть ногама моима:

Лíшне дзіўнае для мяне (Тваё) веданьне. Яно лíшне высака для мяне, і сьцяміць яго я ня магу.
 
при стези соблазны положиша ми.

Куды я пайду ад Духа Твайго? і куды я ўцяку ад Аблічча Твайго?
 
Рех Господеви: Бог мой еси ты, внуши, Господи, глас моления моего.

Калі б я ўзыйшоў на Нябёсы, Ты ёсьць там. Калі б я ложкам сваім зрабіў апраме́тную, Ты — там.
 
Господи, Господи, сило спасения моего, осенил еси над главою моею в день брани.

Калі б я ўзяў крылы сьвітаньня і асеў на ўскрайку мора,
 
Не предаждь мене, Господи, от желания моего грешнику: помыслиша на мя, не остави мене, да не когда вознесутся.

то і там вяла бы мяне Рука Твая, і Правіца Твая трымала б мяне.
 
Глава окружения их, труд устен их покрыет я.

Калі б я сказаў: «Сапраўды, хай цемра пакрые мяне, і ноч стане сьвятлом вакол мяне»,
 
Падут на них углия огненная, низложиши я во страстех, и не постоят.

то цемра ня за́сьціла б мяне перад Табой, і ноч стала б сьветлай, як дзень. Цемра стала б, як сьвятло. —
 
Муж язычен не исправится на земли: мужа неправедна злая уловят во истление.

Бо Ты стварыў нутро маё, (і) выткаў мяне ва ўлоньні маткі маёй.
 
Познах, яко сотворит Господь суд нищым и месть убогим.

Я буду славіць Цябе за тое, што я створаны так цудоўна і поўны страху (Божага). Цудоўныя творы твае, і душа мая поўнасьцю ўсьведамляе гэта.
 
Обаче праведнии исповедятся имени твоему, и вселятся правии с лицем твоим.

Ня схаванымі былі ад Цябе косткі мае, калі я быў ствараемы ў тайне, цудоўна сатканы ў глыбінях зямлі.
 

Мой (вельмі далёкі) зародак бачылі Вочы Твае; і ў Тваёй кнізе былі запісаны ўсе дні, якія мусяць быць створанымі, калі ніводнага зь іх яшчэ ня было.
 

Якія дарагія для мяне думкі Твае, о Божа, і як многа іх лíкам.
 

Калі б захацеў я іх палічыць, іх было б больш, чым пяску. Калі я прачынаюся, я ўсё яшчэ з Табой.
 

О, каб Ты, Божа, забіў бязбожніка! І вы, крывапіўцы, адыдзеце ад мяне!
 

Яны гавораць пра Цябе ліха, (якія як) ворагі Твае ўзьнімаюць (руку сваю) да ілжы.
 

Хíба я ня маю іх нянавідзіць, якія Цябе, Ягова, нянавідзяць? Хíба я ня павінен мець агіды супраць тых, якія паўстаюць супраць Цябе?
 

Я нянавіджу іх поўнай нянавісьцю. Яны сталі для мяне ворагамі.
 

Выпрабуй мяне, о Божа, і ўведай сэрца маё. Выпрабуй мяне і ўведай думкі мае.
 

І ўгледзь Ты, ці ня на дарозе ліха я, і накіруй мяне на дарогу вечную.
 



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.