Иов 21 глава

Книга Иова
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

И сказал в ответ Иов:

Підхопивши, Йов промовив:

«Прислушайтесь к речам моим! Хотя бы этим вы меня утешите!

Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха!

Потерпите меня, пока я говорю, а когда скажу — что ж, тогда глумитесь!

Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене.

Разве на людей я сетую?1 И как мне оставаться спокойным?

Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися?

Посмотрите на меня и ужаснитесь, рот свой рукой прикройте!

Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста.

Едва вспомню, меня бросает в дрожь, и трепет плоть мою сотрясает.

Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло.

Почему нечестивцы живут до глубокой старости и, кажется, с годами лишь крепнут?

Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві?

Дети их подле них благополучны, внуки их — перед их очами.

Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима.

В их домах царит мир и спокойствие, и жезл Божий на них не обрушивается.

Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно, і бича від Господа на них немає.

Быки у них породистые, осеменяют постоянно, коровы их телятся, и выкидышей не бывает у них.

Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба, яка була тільна — не втратила.

Детям их вольготно повсюду,2 словно стадо овчее, резвятся они.

Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються,

Поют они, на бубнах и цитрах3 играют, под звуки свирели радуются.

взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики.

Все дни их проходят в счастье, и в Шеол они сходят без мучений.4

Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду.

Говорят они Богу: „Отойди от нас прочь! Не желаем мы знать путей Твоих!

А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг!

Кто это такой Всесильный, чтобы Ему служить? Какой прок молиться Ему?“

Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо?

Но ведь не в их власти счастье!5 Чужды мне замыслы нечестивцев!..6

Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає.

Часто ли светильник у нечестивцев гаснет и приходит ли к ним несчастье? И обрекает ли Бог их во гневе Своем на страдания?

Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі.

Иль становятся они подобны соломе на ветру, мякине, гонимой вихрем?7

Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.

Скажете: „Бог для детей злодея приберег кару…“8 Лучше бы Он покарал его самого, чтобы сам злодей изведал горе!

Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає.

Пусть своими глазами беду увидит, гнев Всесильного пусть он сам изопьет!

Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує.

Какое дело ему до семьи после смерти, когда дни жизни9 его окончатся?

Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована.

Скажете: „Бога ли учить мудрости,10 когда Он судит и тех, кто на высоте обитает? ..“

Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць.

Один до самой смерти полон сил,11 спокоен и счастлив,

Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий.

тело его молочно бело, кости его сочны.

І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається.

А другой умирает в муках, так и не вкусив добра…

А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.

Оба они во прах лягут, тела обоих покроются червями.

Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила.

Знаю я ваши мысли и ухищренья, которыми вы меня одолеть пытаетесь.

Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.

Говорите вы: „Где же дом этого знатного? Где шатер, в котором обитал нечестивец?“

Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних?

Разве вы не расспрашивали путников или не принимаете их свидетельство,

Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки.

что в день погибели пощажен бывает злодей12 и в день гнева13 оставлен в живых?..

Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений.

Только кто в лицо ему скажет о его преступленьях? Кто воздаст ему за все его деянья?

Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть?

Хоронят его в богатой гробнице и у могильного камня ставят стражу.

Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні.

Сладок сон его во прахе земли, все идут за ним,14 и тех, кто перед ним, не счесть.

Солодкими для нього були каміння потоку… а за ним відійде кожний чоловік, і незчисленні — перед ним.

Разве утешите вы меня пустыми словами, ответами, в которых одна лишь ложь?»

Як же мене пустим потішаєте? Тож від вас я не маю жодного заспокоєння.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

4 [1] — Или: разве жалобу мою (я направляю) к человеку.

11 [2] — Букв.: малышей своих они выпускают. Ср. Ис 32:20.

12 [3] — Или: лирах. Цитра и лира — древние струнные инструменты. Играя на одном из таких инструментов, юный Давид успокаивал приступы безумия у Саула, см. 1Цар 16:23.

13 [4] — Букв.: мгновенно. В этих словах присутствует скрытая ирония: «смерть нечестивцев быстрая… после долгой и счастливой жизни».

16 [5] — Или: и что же, не владеют они своим добром?

16 [6] — Букв.: совет нечестивцев далек от меня. Ср. LXX: но Он (т. е. Господь) не благоволит к делам нечестивых. Друг. возм. пер.: как же далеки от Бога замыслы нечестивцев! Ср. также Пс 1:1.

18 [7] — Ср. Пс 1:4.

19 [8] — Эти слова явно принадлежат друзьям Иова, ср. 5:4 (Элифаз); 20:10 (Цофар), ср. также Исх 20:5.

21 [9] — Букв.: число месяцев.

22 [10] — Иов цитирует слова друзей, а возможно, они возражают ему прямо по ходу его речи. LXX: разве не Бог учит пониманию / проницательности…

23 [11] — Или: умирает в расцвете сил.

30 [12] — Друг. возм. пер.: на день беды прибережен злодей.

30 [13] — Имеется в виду «день гнева Господнего». Ср. 20:28; Притч 16:4; Рим 2:5; 2Пет 2:9.

33 [14] — По-видимому, эта фраза намеренно двусмысленная. С одной стороны, говорится о похоронной процессии, с другой — много было таких людей в прошлом и будет в будущем.

« 20 глава 22 глава »