По Луке 2 глава

Евангелие по Луке
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

В те дни император Август издал указ о переписи по всей его империи.1

Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.

Это была первая перепись такого рода, и проводилась она в то время, когда Квириний правил Сирией.

Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.

И на перепись каждый пошел в город свой.

І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.

Так и Иосиф из города Назарета, что в Галилее, отправился в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеемом, потому что был он из рода Давида, его потомком.

Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,

Пошел он на перепись вместе с Марией, обрученной с ним. Она ожидала ребенка,

щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.

и пока они находились в Вифлееме, пришло ей время родить.

І от коли вони були там, настав їй час родити,

Родила она Сына, своего Первенца, спеленала Его и положила в ясли в хлеву, потому что на постоялом дворе места для них не нашлось.

і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

В окрестностях же Вифлеема были пастухи, которые жили в поле и, ночью сменяя друг друга, стерегли свое стадо.

Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.

И предстал перед ними ангел Господень. Сияние света Господня2 озарило их. Они очень испугались,

Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.

но ангел сказал им: «Не бойтесь! Я несу вам добрую весть — весть о великой радости для всего народа:

Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:

сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель — Христос,3 Господь!

Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.

И вот вам знак: вы найдете Ребенка спеленатого, лежащего в яслях».

І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”

И внезапно вместе с ангелом явилось многочисленное небесное воинство, прославлявшее Бога. Ангелы пели:

І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:

«Слава Богу в высях небесных и мир земле! Благоволит Бог людям!»4

“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”

Когда ангелы, оставив их, возвратились на небо, пастухи стали говорить друг другу: «Пойдемте в Вифлеем и посмотрим на то, о чем возвестил нам Господь».

І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”

Они поспешно отправились в путь и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в яслях.

І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.

Увидев их, пастухи возвестили им то, что узнали они об Этом Ребенке;

Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;

и все, кто слышал пастухов, удивлялись их рассказу.

і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.

Мария же хранила в своей памяти все эти слова, много думая о них.5

Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.

А пастухи возвратились, хваля и прославляя Бога за то, что они увидели и услышали: всё произошло так, как им было сказано.

А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

Восемь дней спустя пришло время совершить обрезание Младенца, и тогда Он был назван Иисусом — тем именем, которое еще до зачатия было дано Ему ангелом.

Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.

Когда завершились дни их очищения по Закону Моисея,6 они принесли Младенца в Иерусалим, чтобы представить Его Господу

І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,

(как написано в Законе Господнем: «Всякий первенец мужского пола должен быть посвящен Господу»),7

як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-

а также чтобы, как предписано Законом Господним, принести жертву: пару горлиц или двух птенцов голубя.8

і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”

В то время в Иерусалиме жил человек по имени Симеон, праведный и богобоязненный человек, ожидающий спасения для Израиля;9 и Дух Святой был на нем.

А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.

И ему было открыто Духом Святым, что он не умрет, пока не увидит Христа Господня.

Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.

Побуждаемый Духом, пришел он в Храм, и, когда родители принесли туда Младенца Иисуса, чтобы там сделать для Него всё, что предписывает Закон,

Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,

Симеон взял Его на руки, восхвалил Бога и сказал:

він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:

«Ныне с миром отпускаешь Ты раба Своего, Владыка, по слову Твоему,

“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,

ибо увидели очи мои дарованное Тобой Спасение,

бо мої очі бачили твоє спасіння,

которое приготовил Ты перед лицом всех народов:

що ти приготував перед усіма народами;

Свет, несущий откровение язычникам, и Славу Израиля, народа Твоего!»

світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”

Отец и мать Иисуса очень удивились, услышав эти слова о Нем,

Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.

а Симеон благословил их и сказал Марии, матери Иисуса: «Дитя это Богом предназначено многих в Израиле привести к тому, что они либо падут, либо поднимутся. Он — знамение Божие, знамение, которое окажется отвергнутым,10

Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,

так что откроются помыслы многих сердец. И тебе самой меч пронзит душу».

та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”

И была там пророчица Анна, дочь Фануила из колена11 Асира, женщина весьма преклонного возраста. Прожив с мужем семь лет, будучи еще молодой,

Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;

она осталась вдовой и жила так до восьмидесяти четырех лет. Анна не покидала Храма и служила Богу день и ночь, пребывая в постах и молитвах.

зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.

Подойдя к ним в это же самое время, она благодарила Бога и говорила о Младенце всем, кто ожидал избавления для Иерусалима.

І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.

Когда Иосиф и Мария исполнили всё, положенное по Закону Господню, они возвратились в Галилею, в свой город Назарет.

І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.

Ребенок рос, креп,12 исполняясь мудрости, и благословение Божие было на Нем.

Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.

Родители Иисуса каждый год ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.

Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.

Когда Ему исполнилось двенадцать лет, они, по обычаю, пошли на праздник.

І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.

По окончании праздничных дней они отправились домой, не зная, что Мальчик Иисус остался в Иерусалиме.

Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.

Они думали, что Он с идущими вместе с ними родными, и лишь после дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.

Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,

Не найдя Иисуса, они в поисках Его возвратились в Иерусалим.

а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.

Через три дня Его нашли в Храме, где Он сидел среди учителей, слушая их и задавая им вопросы.

Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.

Все, кто слышал Его, удивлялись Его разуму и ответам.

Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.

Увидев Его, родители были поражены, и мать сказала Ему: «Сын мой, почему Ты так с нами поступил? Мы13 так извелись, пока искали Тебя».

Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”

«Зачем же вы искали Меня? — сказал им Иисус. — Разве вы не знали, что Я должен быть в Доме Отца Моего?»14

Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”

Но они не поняли того, что Он им сказал.

Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.

И Он пошел с родителями и возвратился в Назарет с ними и всегда был им послушен. А мать Его все эти слова хранила в своем сердце.

І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.

Иисус же, подрастая, преуспевал в мудрости и любви у Бога и людей.

Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: по всей обитаемой земле.

9 [2] — Букв.: слава Господня.

11 [3] — Или: Мессия.

14 [4] — По принятому современной текстологией варианту греч. текста возможны следующие переводы: на земле мир среди людей, которым Он благоволит/которыми Он доволен/для людей доброй воли. TR: и на земле мир, в людях благоволение.

19 [5] — Букв.: слова, слагая их в сердце своем.

22 [6] — Лев 12:2−4. См. в Словаре Закон и Моисей.

23 [7] — Букв.: назван святым, (принадлежащим) Господу. Исх 13:2,12,15.

24 [8] — Лев 12:8.

25 [9] — Букв.: утешения Израиля. См. Ис 40:1; Ис 61:2.

34 [10] — Букв.: знамение оспариваемое.

36 [11] — См. в Словаре Колена Израиля.

40 [12] — Некот. рукописи добавляют: духом.

48 [13] — Букв.: вот отец Твой и я.

49 [14] — Друг. возм. пер.: заниматься делами Отца Своего.

« 1 глава 3 глава »