Матвія 27 глава

Євангелія від св. Матвія
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;

На следующее утро все первосвященники и старейшины устроили совет, на котором решили предать Иисуса смерти.

і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.

И связав, отвели и передали Его Пилату, правителю.

Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,

Когда Иуда, предавший Иисуса, увидел, что Его осудили, то раскаялся и возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,

кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.

сказав: "Согрешил я, предав кровь невинную". Но они сказали: "Что нам до этого? Это твоя забота!"

Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.

Тогда он бросил серебряные монеты в храме, пошёл и повесился.

А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.

Первосвященники же подобрали монеты и сказали: "Не по закону это класть их в храмовую копилку, ибо это цена крови".

Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.

Посоветовавшись, они купили на эти деньги участок земли, называвшийся Полем Горшечника, чтобы там хоронить чужестранцев.

Тому те поле досі зветься Полем крові.

По этой причине поле это и по сей день называется Кровавым Полем.

Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків — вартість Оціненого, — Того, Кого оцінили сини Ізраїля,

Так исполнилось пророчество, изречённое Иеремией: "И взяли они тридцать сребреников, цену Того, Чью цену определили сыны Израиля

і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.

и отдали их за поле горшечника, как указал мне Господь".

Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!

Иисус предстал перед правителем, и правитель спросил Его: "Ты-Царь Иудейский?" Иисус ответил ему: "Ты говоришь".

Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.

А когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, то Он им ничего не отвечал.

Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?

Тогда Пилат сказал Ему: "Разве Ты не слышишь все эти обвинения против Тебя?"

Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

Но Он не ответил ему ни на одно обвинение, так что правитель был весьма удивлён.

На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.

На праздник Пасхи правитель по обычаю отпускал одного из заключённых, за которого просил народ.

Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.

В то время в тюрьме был известный преступник по имени Варавва.

Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?

И когда все собрались, Пилат спросил у них: "Кого хотите, чтобы я освободил вам: Варавву или Иисуса, называемого Христом?"

Адже знав, що через заздрощі видали Його.

Ибо он знал, что только из зависти доставили Его к нему.

Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині вві сні через Нього!

В то время как Пилат заседал в суде, его жена прислала к нему слугу сказать: "Устранись от дела Этого Праведника, ибо прошлой ночью приснился мне сон про Него, и я очень встревожена".

А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.

Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить за Варавву, а Иисуса предать смерти.

Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.

Тогда правитель спросил их: "Кого из двоих хотите, чтоб я отпустил вам?" И они сказали: "Варавву".

Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!

Пилат сказал им: "Что сделать мне с Иисусом, называемым Христом?" И они все сказали: "Пусть распнут Его!"

Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!

Пилат спросил: "Почему? Что сделал Он плохого?" Но они продолжали кричать ещё громче: "Пусть распнут Его!"

Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника! Дивіться самі!

И Пилат, видя, что он ничего не достигнет и что может начаться бунт, взял воды и на глазах толпы умыл руки, сказав: "Я не повинен в крови Этого Человека, решайте сами".

У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!

И народ ответил: "Пусть кровь Его падёт на нас и на детей наших!"

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

И тогда он отпустил Варавву, Иисуса же приказал избить плетью и отвести на распятие.

Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію [1] , зібрали через Нього весь підрозділ.

Тогда солдаты правителя отвели Иисуса во дворец правителя, и собрался вокруг Него весь полк.

І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю

Они раздели Его донага и надели на Него багровые одежды.

та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, упавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!

Они свили из терния венок, надели Ему на голову, дали в руки Ему посох и, издеваясь над Иисусом, бросились перед Ним на колени, со словами: "Слава Тебе, Царь Иудейский!"

І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.

И плевали они в Него, а потом взяли посох из руки Его и стали бить Его по голове.

А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

Наиздевавшись вдоволь, они сняли с Него багровые одежды, надели на Него собственную его одежду и повели на распятие.

Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.

И проходя, повстречали они одного киринеянина по имени Симон и заставили его нести крест Его.

Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,

И когда пришли к месту под названием Голгофа, что означает "Лобное место",

дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.

то дали Ему выпить вина, смешанного с жёлчью, Он же, попробовав, отказался его пить.

А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг

И распяв Его, бросили между собой жребий, кому что достанется из Его одежды,

і, посідавши, стерегли Його там.

а потом сели и стали наблюдать за Ним.

Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський.

А над головой у Него укрепили доску со словами обвинения против Него: "Иисус, Царь Иудейский".

Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч.

Одновременно с Ним распяты были два разбойника, один справа, а другой слева от Него.

А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами

И проходившие мимо выкрикивали оскорбления, кивая в Его сторону

і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!

и говоря: "Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и восстановить его в три дня, спаси же Себя. Если Ты Сын Божий, сойди с креста!"

Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:

И первосвященники вместе с законоучителями и старейшинами тоже издевались над Ним, говоря:

Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього.

"Он спасал других, а Себя спасти не может. Он — Царь Израильский, так пусть теперь сойдёт с креста, и мы уверуем в Него!

Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!

Он верит в Бога, так пусть же Бог спасёт Его теперь, если Он Ему угоден, ибо сказал Он: "Я — Сын Божий".

Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.

И разбойники, распятые вместе с Ним, тоже осыпали Его оскорблениями.

Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.

В полдень опустилась тьма на землю и не рассеивалась до трёх часов.

А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?

А около трёх часов Иисус воскликнул громким голосом: "Эли, эли, лама савахфани?", что означает: "Боже Мой, Боже Мой, для чего Ты покинул Меня?"

Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю [2].

Некоторые из тех, кто стоял поблизости, услышав это, сказали: "Этот человек взывает к Илие!"

І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.

И тут же один из них побежал, намочил губку в кислом вине, надел её на палку и дал Ему пить.

Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.

Но остальные говорили: "Оставь Его в покое. Посмотрим, появится ли Илия, чтобы спасти Его?"

Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

И ещё раз закричал Иисус громким голосом и испустил дух.

І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,

И тут же разорвалась надвое завеса храма сверху донизу, и всколыхнулась земля, и раскололись камни,

гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих устали

и открылись гробницы, и воскресло множество усопших святых,

і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.

и, выйдя из гробниц своих после воскресения Его, они пришли в святой город и явились множеству людей.

А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!

Центурион и те, кто вместе с ним сторожил Иисуса, при виде землетрясения и всех других происшествий очень перепугались и говорили: "Воистину это был Сын Божий!"

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.

Издалека наблюдали за этим и многие женщины, которые пришли с Иисусом из Галилеи, чтобы прислуживать Ему.

Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів.

И была среди них Мария Магдалина, а также Мария, мать Иакова и Иосифа, и мать сыновей Зеведея.

Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса;

Когда наступил вечер, пришёл из Аримафеи один богач по имени Иосиф, который тоже был учеником Иисуса.

він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.

Он пришёл к Пилату и попросил у него, чтобы тот отдал ему Тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы Тело Иисуса отдали ему.

Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном

Иосиф взял Тело, завернул Его в чистый льняной покров,

і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.

положил Его в свою собственную новую гробницу, высеченную в скале, привалил большой камень ко входу в гробницу и ушёл.

Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.

А Мария Магдалина и другая Мария сели напротив гробницы.

Наступного дня, що після п’ятниці [3] , зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата

Всё это случилось в день приготовления. На следующий день первосвященники и фарисеи пришли к Пилату

і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!

и сказали: "Господин, мы вспомнили, что тот обманщик, когда был жив, сказал: "Через три дня воскресну".

Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.

Поэтому прикажи хорошенько охранять гробницу до наступления третьего дня, чтобы не пришли Его ученики и не выкрали Тело и не сказали всем: "Он воскрес из мёртвых". Тогда последний Его обман будет хуже первого".

Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.

Пилат сказал им: "С вами стражники, пойдите и охраняйте её, как знаете".

Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.

Они пошли, наглухо закрыли гробницу, запечатали её и оставили там стражу.

« 26 глава 28 глава »