Матвія 27 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.

На следующее утро все первосвященники и старейшины устроили совет, на котором решили предать Иисуса смерти.

І зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.

И связав, отвели и передали Его Пилату, правителю.

Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.

Когда Иуда, предавший Иисуса, увидел, что Его осудили, то раскаялся и возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,

“Згрішив я”, — сказав, — “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!”

сказав: "Согрешил я, предав кровь невинную". Но они сказали: "Что нам до этого? Это твоя забота!"

Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.

Тогда он бросил серебряные монеты в храме, пошёл и повесился.

Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.”

Первосвященники же подобрали монеты и сказали: "Не по закону это класть их в храмовую копилку, ибо это цена крови".

Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.

Посоветовавшись, они купили на эти деньги участок земли, называвшийся Полем Горшечника, чтобы там хоронить чужестранцев.

Тому це поле й досі зветься Полем Крови.

По этой причине поле это и по сей день называется Кровавым Полем.

Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,

Так исполнилось пророчество, изречённое Иеремией: "И взяли они тридцать сребреников, цену Того, Чью цену определили сыны Израиля

і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.”

и отдали их за поле горшечника, как указал мне Господь".

Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.”

Иисус предстал перед правителем, и правитель спросил Его: "Ты-Царь Иудейский?" Иисус ответил ему: "Ты говоришь".

Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.

А когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, то Он им ничего не отвечал.

Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?”

Тогда Пилат сказал Ему: "Разве Ты не слышишь все эти обвинения против Тебя?"

А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.

Но Он не ответил ему ни на одно обвинение, так что правитель был весьма удивлён.

На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.

На праздник Пасхи правитель по обычаю отпускал одного из заключённых, за которого просил народ.

Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва.

В то время в тюрьме был известный преступник по имени Варавва.

А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?”

И когда все собрались, Пилат спросил у них: "Кого хотите, чтобы я освободил вам: Варавву или Иисуса, называемого Христом?"

Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.

Ибо он знал, что только из зависти доставили Его к нему.

І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”

В то время как Пилат заседал в суде, его жена прислала к нему слугу сказать: "Устранись от дела Этого Праведника, ибо прошлой ночью приснился мне сон про Него, и я очень встревожена".

Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.

Но первосвященники и старейшины убедили толпу просить за Варавву, а Иисуса предать смерти.

Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.”

Тогда правитель спросил их: "Кого из двоих хотите, чтоб я отпустил вам?" И они сказали: "Варавву".

Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!”

Пилат сказал им: "Что сделать мне с Иисусом, называемым Христом?" И они все сказали: "Пусть распнут Его!"

Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!”

Пилат спросил: "Почему? Что сделал Он плохого?" Но они продолжали кричать ещё громче: "Пусть распнут Его!"

Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.”

И Пилат, видя, что он ничего не достигнет и что может начаться бунт, взял воды и на глазах толпы умыл руки, сказав: "Я не повинен в крови Этого Человека, решайте сами".

Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!”

И народ ответил: "Пусть кровь Его падёт на нас и на детей наших!"

Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.

И тогда он отпустил Варавву, Иисуса же приказал избить плетью и отвести на распятие.

Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту

Тогда солдаты правителя отвели Иисуса во дворец правителя, и собрался вокруг Него весь полк.

і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ

Они раздели Его донага и надели на Него багровые одежды.

і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!”

Они свили из терния венок, надели Ему на голову, дали в руки Ему посох и, издеваясь над Иисусом, бросились перед Ним на колени, со словами: "Слава Тебе, Царь Иудейский!"

І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.

И плевали они в Него, а потом взяли посох из руки Его и стали бить Его по голове.

А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття.

Наиздевавшись вдоволь, они сняли с Него багровые одежды, надели на Него собственную его одежду и повели на распятие.

Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім'я Симон, і примусили його нести хрест його.

И проходя, повстречали они одного киринеянина по имени Симон и заставили его нести крест Его.

Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”,

И когда пришли к месту под названием Голгофа, что означает "Лобное место",

дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.

то дали Ему выпить вина, смешанного с жёлчью, Он же, попробовав, отказался его пить.

Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.

И распяв Его, бросили между собой жребий, кому что достанется из Его одежды,

А потім сіли, щоб його стерегти там.

а потом сели и стали наблюдать за Ним.

Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус — Цар Юдейський.”

А над головой у Него укрепили доску со словами обвинения против Него: "Иисус, Царь Иудейский".

Тоді розіп'яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.

Одновременно с Ним распяты были два разбойника, один справа, а другой слева от Него.

Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,

И проходившие мимо выкрикивали оскорбления, кивая в Его сторону

кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!”

и говоря: "Эй, Ты, Который собирался разрушить храм и восстановить его в три дня, спаси же Себя. Если Ты Сын Божий, сойди с креста!"

Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:

И первосвященники вместе с законоучителями и старейшинами тоже издевались над Ним, говоря:

“Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.

"Он спасал других, а Себя спасти не может. Он — Царь Израильский, так пусть теперь сойдёт с креста, и мы уверуем в Него!

Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.”

Он верит в Бога, так пусть же Бог спасёт Его теперь, если Он Ему угоден, ибо сказал Он: "Я — Сын Божий".

Так теж і розбійники, що були з ним розіп'яті, ображали його.

И разбойники, распятые вместе с Ним, тоже осыпали Его оскорблениями.

Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години.

В полдень опустилась тьма на землю и не рассеивалась до трёх часов.

А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, — тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?”

А около трёх часов Иисус воскликнул громким голосом: "Эли, эли, лама савахфани?", что означает: "Боже Мой, Боже Мой, для чего Ты покинул Меня?"

Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”.

Некоторые из тех, кто стоял поблизости, услышав это, сказали: "Этот человек взывает к Илие!"

І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.

И тут же один из них побежал, намочил губку в кислом вине, надел её на палку и дал Ему пить.

Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.”

Но остальные говорили: "Оставь Его в покое. Посмотрим, появится ли Илия, чтобы спасти Его?"

А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.

И ещё раз закричал Иисус громким голосом и испустил дух.

І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;

И тут же разорвалась надвое завеса храма сверху донизу, и всколыхнулась земля, и раскололись камни,

гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,

и открылись гробницы, и воскресло множество усопших святых,

і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились.

и, выйдя из гробниц своих после воскресения Его, они пришли в святой город и явились множеству людей.

А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”

Центурион и те, кто вместе с ним сторожил Иисуса, при виде землетрясения и всех других происшествий очень перепугались и говорили: "Воистину это был Сын Божий!"

Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:

Издалека наблюдали за этим и многие женщины, которые пришли с Иисусом из Галилеи, чтобы прислуживать Ему.

між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.

И была среди них Мария Магдалина, а также Мария, мать Иакова и Иосифа, и мать сыновей Зеведея.

Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;

Когда наступил вечер, пришёл из Аримафеи один богач по имени Иосиф, который тоже был учеником Иисуса.

Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.

Он пришёл к Пилату и попросил у него, чтобы тот отдал ему Тело Иисуса. Пилат приказал, чтобы Тело Иисуса отдали ему.

Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й

Иосиф взял Тело, завернул Его в чистый льняной покров,

поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.

положил Его в свою собственную новую гробницу, высеченную в скале, привалил большой камень ко входу в гробницу и ушёл.

А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.

А Мария Магдалина и другая Мария сели напротив гробницы.

На другий день, що після п'ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:

Всё это случилось в день приготовления. На следующий день первосвященники и фарисеи пришли к Пилату

“Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.

и сказали: "Господин, мы вспомнили, что тот обманщик, когда был жив, сказал: "Через три дня воскресну".

Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.”

Поэтому прикажи хорошенько охранять гробницу до наступления третьего дня, чтобы не пришли Его ученики и не выкрали Тело и не сказали всем: "Он воскрес из мёртвых". Тогда последний Его обман будет хуже первого".

Пилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.”

Пилат сказал им: "С вами стражники, пойдите и охраняйте её, как знаете".

Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.

Они пошли, наглухо закрыли гробницу, запечатали её и оставили там стражу.

« 26 глава 28 глава »