Йова 13 глава

Книга Йова
Українська Біблія. Турконяк → Елизаветинская на русском

Ось це побачило моє око і почуло моє вухо.

Се, сия виде око мое, и слыша ухо мое,

І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас.

и вем, елика и вы весте: и не неразумнее есмь вас.

Ні, але ж я говоритиму до Господа, оскаржу перед Ним, якщо бажає.

Но обаче и аз ко Господу возглаголю, обличу же пред ним, аще восхощет.

Ви ж — неправедні лікарі й усі лікарі хвороб.

Вы бо есте врачеве неправеднии и целителе злых вси,

Нехай буде, щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю.

буди же вам онемети, и сбудется вам в премудрость.

Послухайте звинувачення моїх уст, і сприйміть суд моїх губ.

Слышите же обличение уст моих, суду же устен моих вонмите.

Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве?

Не пред Богом ли глаголете и пред ним вещаете лесть?

Чи ви ухиляєтеся? Ви ж самі стали суддями.

или уклонитеся, вы же сами судии будите.

Добре ж, якщо би дослідив вас. Бо хіба ви, чинячи все, пристали до Нього, —

Добро бо, аще изследит вас: аще бо вси творящии приложитеся к нему, обаче обличит вы.

далеко не менше звинуватить вас. Якщо ж і потай зважаєте на обличчя,

Аще же и тай лицам удивитеся,

чи не Його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас?

не движение ли его смятет вас, боязнь же от него нападет на вы?

Ваша хвалькуватість стане подібною до попелу, тіло ж — глиняним посудом.

Отидет же величание ваше равно пепелу, тело же бренно.

Замовкніть, щоб я говорив, і спочину від гніву,

Умолчите, да возглаголю и почию от гнева.

взявши моє тіло в зуби, а мою душу покладу в руку.

Вземля плоти моя зубами, душу же мою положу в руце моей.

Якщо на мене Сильний покладе руку, оскільки і почав, скажу і оскаржу перед Ним.

Аще мя убиет сильный, понеже и нача, обаче возглаголю и обличу пред ним:

І це мені буде на спасіння, бо перед Нього не ввійде омана.

и сие ми сбудется во спасение: не внидет бо пред ним лесть.

Послухайте, послухайте мої слова! Бо сповіщу вам, які слухаєте!

Послушайте, послушайте глагол моих: возвещу бо вам слышащым.

Ось я є близько мого суду, я знаю, що виявлюся праведним.

Се, аз близ есмь суда моего, вем аз, яко праведен явлюся.

Адже хто є той, який змагатиметься зі мною? Бо тепер замовкну і зникну.

Кто бо есть судяйся со мною, да ныне умолчу и изчезну?

Дві речі хай мені будуть. Тоді не сховаюся від Твого обличчя.

Двое же ми сотвориши, тогда от лица твоего не скрыюся:

Відніми від мене руку, а Твій страх хай мене не жахає.

руку от мене отими, страх же твой да не ужасает мя:

Тоді Ти закличеш, і я Тебе послухаю, чи Ти скажеш, і я дам Тобі відповідь.

посем призовеши, аз же тя послушаю, или возглаголеши, аз же ти дам ответ.

Які є мої гріхи і мої беззаконня? Повчи мене, які вони є!

Колицы суть греси мои и беззакония моя? научи мя, кая суть?

Чому Ти ховаєшся від мене, вважаєш мене Твоїм противником?

Почто крыешися от мене? мниши же мя противна суща тебе?

Чи Ти боятимешся, наче листок, порушуваний вітром, чи спротивишся мені, наче траві, яку несе вітер?

Или яко лист движимь ветром убоишися? или яко сену носиму ветром противляешимися?

Адже Ти написав проти мене зло, Ти ж мене оточив гріхом молодості,

Яко написал еси на мя злая, обложил же ми еси юностныя грехи:

помістив мої ноги в колодки, Ти ж стеріг усі мої діла, дійшов Ти до підошов моїх ніг.

положил же еси ногу мою в возбранение: сохранил же еси дела моя вся: в корения же ног моих пришел еси:

Я наче те, що старіється, подібно до бурдюка, чи так, як одяг, поїдений міллю.

иже обетшают якоже мех, или якоже риза молием изядена.

« 12 глава 14 глава »