Иов 38 глава

Книга Иова
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

И ответил ГОСПОДЬ Иову из бури и сказал:

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

«Кто это омрачает Мой промысел речами безрассудными?

«Хто то такий затемнює мої задуми нерозважливими словами?

Опояшься, как муж, приготовься; Я буду спрашивать тебя, а ты вразуми Меня!

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

Где был ты, когда основания земли Я полагал? Скажи, коли ведаешь.

Де був єси, як я закладав землю? Скажи, як маєш розум.

Кто размеры ее определил? Ты ведь знаешь! Или мерный шнур над нею кто протянул?

Хто визначив їй міру, — може знаєш, або хто простягнув лінію над нею?

На чем покоятся ее устои, кто заложил ее краеугольный камень,

На чім підвалини її оперто, або хто поклав її наріжний камінь

когда хор утренних звезд ликовал и все сыны Божьи радостно восклицали?

під радісні співи ранніх зір, під оклики веселі всіх синів Божих?

Кто запер море вратами, когда вырывалось оно из утробы,

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

когда Я облек его в тучи, в туман густой запеленал?

Коли я зробив для нього одіж-хмару і пелену для нього — густу мряку?

Я воздвиг границы для него, засовы наложил, врата поставил

Границю я йому призначив, поклав засуви й ворота

и сказал: „Лишь до этого предела дойдешь, но не далее, здесь твои гордые волны уймутся“.

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

Повелевал ли ты когда-либо в жизни своей утру, указывал ли заре ее место,

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, вказав зорі належне місце,

чтобы она землю взяла за края1 и скинула с нее нечестивцев,

щоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї?

чтобы земля преобразилась, как глина под печатью, словно одеянье, окрасилась,2

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, стає барвистою, немов одежа.

чтобы отнят был у нечестивцев свет их и рука занесенная сломалась?

І в грішників відібрано їхнє світло, і ломиться піднесена рука.

Достигал ли ты истоков моря? Проникал ли в глубины бездны?

Чи ти зійшов колись до джерел моря? Походжав дном безодні?

Открывались ли пред тобою ворота смерти? И врата мрака видел ли ты?

Чи відкрилися тобі ворота смерти? Чи бачив єси брами смертельної тіні?

Ведома ли тебе вся ширь земная? Поведай, коли знаешь что об этом!

Чи обійняв оком світ широкий? Скажи, коли усе те знаєш!

Где путь к чертогам света и тьма где обитает?

Де та дорога — до світла оселі, і темрява, — де її місце,

Или можешь ее вернуть в ее пределы и дорогу к дому ее знаешь?

щоб привести їх до їхнього житла, направити їх до їхнього дому?

Конечно же, знаешь! Ведь ты тогда родился, и несть числа дням твоим…

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, і число днів твоїх велике.

А входил ли ты в хранилища снега и видел ли хранилища града,

Доходив ти колись до сховищ снігу? Чи, може, бачив склади граду,

что припас Я для грядущих дней бедствия, на время войны и битвы?

що я тримаю на час-пору смутку, на день війни та битви?

По каким путям разбегается свет и восточный вихрь над землей разносится?

Де та дорога, що нею світло ділиться і шириться по землі східній вітер?

Кто русла прорубил для ливня, проложил путь для грозовых облаков,

Хто зливі канали риє, дорогу гуркотові грому,

чтобы оросить необитаемую землю, пустошь безлюдную,

щоб дощ послати на безлюдну землю, пустиню, де нема нікого?

чтобы напоить пустынную пустыню, чтобы пробилась свежая зелень?

Щоб напоїти пустизну та пустелю, щоб виростити в степу тирсу?

Есть ли отец у дождя и кто рождает капли росы?

Чи має дощ батька? Хто родить роси краплі?

Из чьей утробы выходит лед, и иней небес кто порождает?

З чийого лона лід виходить? І іній з небес, — хто його породжує?

Тогда камнем становится вода, замерзая, и застывает поверхность бездны.

Мов камінь, тверднуть води, обличчя безодні замерзає.

Можешь ли ты завязать узел Плеяд, ослабить путы Ориона?3

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки? Чи Косаря мотуззя розв'язати?

Выведешь ли в свой срок созвездия, поведешь ли Большую Медведицу4 с ее детенышами?

Чи вивести у свій час ранню зорю, Віз із його дітьми повести?

Разве знаешь ты законы неба, разве ты утвердил его власть над землею?

Чи знаєш ти небес закони? Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

Можешь ли ты так громко возгласить к облаку, чтобы хлынул на тебя поток воды?

Можеш зняти голос твій до хмари, щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

Или ты посылаешь молнии, и они послушно бегут, говорят тебе: „Мы здесь“?

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли й тобі сказали: Ось ми!

Кто мудрость вложил в сердце,5 разуму дал понимание?6

Хто вклав в ібіса мудрість? Хто півневі дав розум?

Кто мудростью своей тучам счет ведет и сосуды небесные кто опустошает?

Хто мудро може зчислити хмари і бурдюки небесні вихиляти?

Тогда пыль течет жидкой грязью и слипаются комья земли.

Як пил стає болотом і як грудки злипаються до купи?

Или ты львице даешь добычу, чтобы львята голод утолили,

Невже то ти полюєш для левиці здобич і голод левенят заспокоюєш,

когда в укрытии они притаились, в зарослях сидят в засаде?

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, сидять, в гущавині засівши?

Кто ворону еду посылает, когда птенцы его взывают ко Мне7 и мечутся без еды?

Хто воронові харч готує, як його діти пищать до Бога, блукаючи без поживи?»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

13 [1] — Друг. возм. пер.: взяла за подол. Или: охватила крыльями землю.

14 [2] — Так по друг. чтению. Букв.: и всё стало, как платье.

31 [3] — См. примеч. «а» к 9:9.

32 [4] — Букв.: Львицу — речь идет о созвездии Льва или Большой Медведицы.

36 [5] — Или: кто мудростью наделил ибиса.

36 [6] — Или: петуху даровал разум.

41 [7] — Букв.: к Богу.

« 37 глава 39 глава »