Иов 38 глава

Книга Иова
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

И ответил ГОСПОДЬ Иову из бури и сказал:

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

«Кто это омрачает Мой промысел речами безрассудными?

„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?

Опояшься, как муж, приготовься; Я буду спрашивать тебя, а ты вразуми Меня!

Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!

Где был ты, когда основания земли Я полагал? Скажи, коли ведаешь.

Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!

Кто размеры ее определил? Ты ведь знаешь! Или мерный шнур над нею кто протянул?

Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?

На чем покоятся ее устои, кто заложил ее краеугольный камень,

У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,

когда хор утренних звезд ликовал и все сыны Божьи радостно восклицали?

коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?

Кто запер море вратами, когда вырывалось оно из утробы,

І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,

когда Я облек его в тучи, в туман густой запеленал?

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,

Я воздвиг границы для него, засовы наложил, врата поставил

і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,

и сказал: „Лишь до этого предела дойдешь, но не далее, здесь твои гордые волны уймутся“.

і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“

Повелевал ли ты когда-либо в жизни своей утру, указывал ли заре ее место,

Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,

чтобы она землю взяла за края1 и скинула с нее нечестивцев,

щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?

чтобы земля преобразилась, как глина под печатью, словно одеянье, окрасилась,2

Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!

чтобы отнят был у нечестивцев свет их и рука занесенная сломалась?

І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!

Достигал ли ты истоков моря? Проникал ли в глубины бездны?

Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?

Открывались ли пред тобою ворота смерти? И врата мрака видел ли ты?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?

Ведома ли тебе вся ширь земная? Поведай, коли знаешь что об этом!

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Где путь к чертогам света и тьма где обитает?

Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,

Или можешь ее вернуть в ее пределы и дорогу к дому ее знаешь?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?

Конечно же, знаешь! Ведь ты тогда родился, и несть числа дням твоим…

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

А входил ли ты в хранилища снега и видел ли хранилища града,

Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,

что припас Я для грядущих дней бедствия, на время войны и битвы?

які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?

По каким путям разбегается свет и восточный вихрь над землей разносится?

Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?

Кто русла прорубил для ливня, проложил путь для грозовых облаков,

Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,

чтобы оросить необитаемую землю, пустошь безлюдную,

щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

чтобы напоить пустынную пустыню, чтобы пробилась свежая зелень?

щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?

Есть ли отец у дождя и кто рождает капли росы?

Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?

Из чьей утробы выходит лед, и иней небес кто порождает?

Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?

Тогда камнем становится вода, замерзая, и застывает поверхность бездны.

Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.

Можешь ли ты завязать узел Плеяд, ослабить путы Ориона?3

Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?

Выведешь ли в свой срок созвездия, поведешь ли Большую Медведицу4 с ее детенышами?

Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?

Разве знаешь ты законы неба, разве ты утвердил его власть над землею?

Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?

Можешь ли ты так громко возгласить к облаку, чтобы хлынул на тебя поток воды?

Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?

Или ты посылаешь молнии, и они послушно бегут, говорят тебе: „Мы здесь“?

Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?

Кто мудрость вложил в сердце,5 разуму дал понимание?6

Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?

Кто мудростью своей тучам счет ведет и сосуды небесные кто опустошает?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,

Тогда пыль течет жидкой грязью и слипаются комья земли.

коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?

Или ты львице даешь добычу, чтобы львята голод утолили,

Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,

когда в укрытии они притаились, в зарослях сидят в засаде?

як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?

Кто ворону еду посылает, когда птенцы его взывают ко Мне7 и мечутся без еды?

Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

13 [1] — Друг. возм. пер.: взяла за подол. Или: охватила крыльями землю.

14 [2] — Так по друг. чтению. Букв.: и всё стало, как платье.

31 [3] — См. примеч. «а» к 9:9.

32 [4] — Букв.: Львицу — речь идет о созвездии Льва или Большой Медведицы.

36 [5] — Или: кто мудростью наделил ибиса.

36 [6] — Или: петуху даровал разум.

41 [7] — Букв.: к Богу.

« 37 глава 39 глава »