От Иоанна 12 глава

Евангелие от Иоанна
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

За шесть дней до Пасхи пришёл Иисус в Вифанию, где был Лазарь умерший, которого Он воскресил из мёртвых.

За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [який помер] і якого Ісус воскресив із мертвих.

Там приготовили Ему вечерю, и Марфа служила, и Лазарь был одним из возлежавших с Ним.

Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.

Мария же, взяв фунт нардового чистого драгоценного мира, помазала ноги Иисуса и отёрла волосами своими ноги Его; и дом наполнился благоуханием от мира.

Марія, взявши літру [1] мира зі справжнього дорогоцінного нарду [2] , помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира.

Тогда один из учеников Его, Иуда Симонов Искариот, который хотел предать Его, сказал:

Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати:

Для чего бы не продать это миро за триста динариев и не раздать нищим?

Чому б не продати це миро за триста динаріїв [3] і не роздати бідним?

Сказал же он это не потому, чтобы заботился о нищих, но потому, что был вор. Он имел при себе денежный ящик и носил, что туда опускали.

Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.

Иисус же сказал: оставьте её; она сберегла это на день погребения Моего.

А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла:

Ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда.

бідних ви завжди із собою маєте, Мене ж — не завжди маєте.

Многие из Иудеев узнали, что Он там, и пришли не только для Иисуса, но чтобы видеть и Лазаря, которого Он воскресил из мёртвых.

Багато юдеїв довідалося, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.

Первосвященники же положили убить и Лазаря,

Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити,

потому что ради него многие из Иудеев приходили и веровали в Иисуса.

бо через нього багато хто відходив від юдеїв і починав вірити в Ісуса.

На другой день множество народа, пришедшего на праздник, услышав, что Иисус идёт в Иерусалим,

Наступного дня велика кількість людей, котрі, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято.

взяли пальмовые ветви, вышли навстречу Ему и восклицали: осанна! благословен грядущий во имя Господне, Царь Израилев!

Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!

Иисус же, найдя молодого осла, сел на него, как написано:

А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, — згідно з написаним:

«не бойся, дщерь Сионова! се, Царь твой грядёт, сидя на молодом осле».

Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі.

Ученики Его сперва не поняли этого; но когда прославился Иисус, тогда вспомнили, что так было о Нём написано, и это сделали Ему.

Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили.

Народ, бывший с Ним прежде, свидетельствовал, что Он вызвал из гроба Лазаря и воскресил его из мёртвых.

Свідчили люди, які були з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.

Потому и встретил Его народ, ибо слышал, что Он сотворил это чудо.

Тому і зустрів Його натовп, бо почув, що Він зробив це чудо.

Фарисеи же говорили между собою: видите ли, что не успеваете ничего? весь мир идёт за Ним.

А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!

Из пришедших на поклонение в праздник были некоторые Еллины.

Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками.

Они подошли к Филиппу, который был из Вифсаиды Галилейской, и просили его, говоря: господин! нам хочется видеть Иисуса.

Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса!

Филипп идёт и говорит о том Андрею; и потом Андрей и Филипп сказывают о том Иисусу.

Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть, та й повідомляють Ісуса.

Иисус же сказал им в ответ: пришёл час прославиться Сыну Человеческому.

А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському.

Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, пав в землю, не умрёт, то останется одно; а если умрёт, то принесёт много плода.

Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай.

Любящий душу свою погубит её; а ненавидящий душу свою в мире сём сохранит её в жизнь вечную.

Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя.

Кто Мне служит, Мне да последует; и где Я, там и слуга Мой будет. И кто Мне служит, того почтит Отец Мой.

Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець.

Душа Моя теперь возмутилась; и что Мне сказать? Отче! избавь Меня от часа сего! Но на сей час Я и пришёл.

Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину.

Отче! прославь имя Твоё. Тогда пришёл с неба глас: и прославил и ещё прославлю.

Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!

Народ, стоявший и слышавший то, говорил: это гром; а другие говорили: Ангел говорил Ему.

А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив.

Иисус на это сказал: не для Меня был глас сей, но для народа.

У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас.

Ныне суд миру сему; ныне князь мира сего изгнан будет вон.

Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть.

И когда Я вознесён буду от земли, всех привлеку к Себе.

Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе!

Сие говорил Он, давая разуметь, какою смертью Он умрёт.

Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти.

Народ отвечал Ему: мы слышали из закона, что Христос пребывает вовек; как же Ты говоришь, что должно вознесену быть Сыну Человеческому? кто Этот Сын Человеческий?

А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський?

Тогда Иисус сказал им: ещё на малое время свет есть с вами; ходите, пока есть свет, чтобы не объяла вас тьма, — а ходящий во тьме не знает, куда идёт.

Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.

Доколе свет с вами, веруйте в свет, да будете сынами света. Сказав это, Иисус отошёл и скрылся от них.

Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них.

Столько чудес сотворил Он пред ними, и они не веровали в Него,

Хоча Він зробив перед ними стільки чудес, вони не повірили в Нього,

да сбудется слово Исаии пророка: «Господи! кто поверил слышанному от нас? и кому открылась мышца Господня?»

щоби сповнилося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив нашій вістці? І кому відкрилася Господня правиця?

Потому не могли они веровать, что, как ещё сказал Исаия,

Вони не могли вірити ще й тому, що, як казав Ісая:

«народ сей ослепил глаза свои и окаменил сердце своё, да не видят глазами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их».

Засліпив їхні очі, зробив кам’яними їхні серця, аби вони не побачили очима, не зрозуміли серцем і не навернулися, щоб Я оздоровив їх!

Сие сказал Исаия, когда видел славу Его и говорил о Нём.

Це сказав Ісая, коли побачив славу Його і сповістив про Нього.

Впрочем, и из начальников многие уверовали в Него; но ради фарисеев не исповедывали, чтобы не быть отлучёнными от синагоги,

Усе ж таки багато зі старших повірило в Нього, але через фарисеїв вони не зізнавалися, щоб їх не вигнали із синагоги;

ибо возлюбили больше славу человеческую, нежели славу Божию.

вони бо полюбили людську славу більше, ніж славу Божу.

Иисус же возгласил и сказал: верующий в Меня не в Меня верует, но в Пославшего Меня.

Тож Ісус гучним голосом сказав: Хто вірить у Мене, той вірить не в Мене, а в Того, Хто послав Мене!

И видящий Меня видит Пославшего Меня.

І хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене.

Я — свет, пришёл в мир, чтобы всякий верующий в Меня не оставался во тьме.

Я — Світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не перебував у темряві.

И если кто услышит Мои слова и не поверит, Я не сужу его, ибо Я пришёл не судить мир, но спасти мир.

Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ.

Отвергающий Меня и не принимающий слов Моих имеет судью себе: слово, которое Я говорил, оно будет судить его в последний день.

Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня.

Ибо Я говорил не от Себя; но пославший Меня Отец, Он дал Мне заповедь, что сказать и что говорить.

Бо не від Себе Я говорив, а Отець, Який послав Мене, це Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.

И Я знаю, что заповедь Его есть жизнь вечная. Итак, что Я говорю, говорю, как сказал Мне Отец.

І Я знаю, що Його заповідь — це вічне життя. А що Я кажу, то так кажу, як сказав Мені Отець!

Примечания:

Синодальный перевод

15 дщерь — дочь.

15 грядёт — идёт; (от ст.-слав. грясти — приближаться, приходить, неожиданно появляться).

« 11 глава 13 глава »