2 Тимофія 2 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,

Ты убо, чадо мое, возмогай во благодати, яже о Христе Иисусе,

і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

и яже слышал еси от мене многими свидетели, сия предаждь верным человеком, иже доволни будут и иных научити.

Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

Ты убо злопостражди яко добр воин Иисус Христов.

Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

Никтоже (бо) воин бывая обязуется куплями житейскими, да воеводе угоден будет.

Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

Аще же и постраждет кто, не венчается, аще не законно мучен будет.

Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

Труждающемуся делателю прежде подобает от плода вкусити.

Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

Разумей, яже глаголю: да даст убо тебе Господь разум о всем.

Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

Поминай (Господа) Иисуса Христа воставшаго от мертвых, от семене давидова, по благовествованию моему,

в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.

в немже злостражду даже до уз, яко злодей: но слово Божие не вяжется.

Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

Сего ради вся терплю избранных ради, да и тии спасение улучат еже о Христе Иисусе, со славою вечною.

Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

Верно слово: аще бо с ним умрохом, то с ним и оживем:

Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

аще терпим, с ним и воцаримся: аще отвержемся, и той отвержется нас:

Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.

аще не веруем, он верен пребывает: отрещися бо себе не может.

Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

Сия воспоминай, засвидетелствуя пред Господем, не словопретися, ни на куюже потребу, на разорение слышащих.

Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

Потщися себе искусна поставити пред Богом, делателя непостыдна, право правяща слово истины.

Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

Скверных же тщегласий отметайся: наипаче бо преспеют в нечестие,

і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

и слово их яко гаггрена жир обрящет: от нихже есть именей и филит,

котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

иже о истине погрешиста, глаголюща, яко воскресение уже бысть: и возмущают некоторых веру.

Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

Твердое убо основание Божие стоит, имущее печать сию: позна Господь сущыя своя, и: да отступит от неправды всяк именуяй имя Господне.

У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

В велицем же дому не точию сосуди злати и сребряни суть, но и древяни и глиняни: и ови убо в честь, ови же не в честь.

Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.

Аще убо кто очистит себе от сих, будет сосуд в честь, освящен и благопотребен Владыце, на всякое дело благое уготован.

Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

Похотей юных бегай, держися же правды, веры, любве, мира со всеми призывающими Господа от чистаго сердца.

Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

Буих же и ненаказанных стязаний отрицайся, ведый, яко раждают свары:

Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,

рабу же Господню не подобает сваритися, но тиху быти ко всем, учителну, незлобиву,

щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

с кротостию наказующу противныя, еда како даст им Бог покаяние в разум истины,

і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.

и возникнут от диаволския сети, живи уловлени от него в свою его волю.

« 1 глава 3 глава »