От Луки 22 глава

Евангелие от Луки святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Приближался же праздник Опресноков, называемый Пасхою.
 
Бліжылася сьвята Праснакоў, званае Пасхаю.

И искали первосвященники и книжники, как бы убить Его, ибо они боялись народа.
 
І шукалі найвышшыя сьвятары а кніжнікі, як загубіць Яго, бо баяліся люду.

И вошел сатана в Иуду, называемого Искариотом, одного из числа Двенадцати;
 
І ўвыйшоў шайтан у Юду, званага Іскарыёт, каторы быў зь ліку двананцацёх.

и он пошел совещаться с первосвященниками и начальниками стражи, как бы предать Его им.
 
І ён пайшоў, і гутарыў із найвышшымі сьвятарамі а ўраднікамі, як бы Яго ім выдаць.

И они обрадовались и согласились дать ему денег.
 
Яны ўзрадаваліся і згадзіліся даць яму грошы.

И он обещал и искал случая предать им Его не при народе.
 
І ён згадзіўся зрабіць гэта, і шукаў прыгоднага часу выдаць Яго ім бяз гурбы.

Настал же день Опресноков, когда надлежало заколоть пасхального агнца;
 
І настаў дзень Праснакоў, каторага мела быць зарэзана пасха.

и Он послал Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам пасху, чтобы нам вкусить ее.
 
І паслаў Пётру а Яана, кажучы: «Ідзіце й прыгатуйце есьці нам пасху».

Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
 
І яны сказалі Яму: «Ідзе хочаш, каб мы прыгатавалі?»

И Он сказал им: вот, когда будете входить в город, встретится вам человек с кувшином воды; последуйте за ним в дом, куда он войдет;
 
І сказаў Ён ім: «Вось, як вы ўвыйдзеце ў места, стрэнецца вам чалавек, нясучы жбан вады; ідзіце за ім да дому, да каторага ён увыйдзе;

и скажете хозяину дома: «говорит тебе Учитель: где покой, в котором Я вкусил бы пасху с учениками Моими?»
 
І скажыце гаспадару дому: "Вучыцель кажа тэ: ідзе гасьцінны пакой, у каторым бы Імне есьці пасху з вучанікамі Сваімі?"

И он вам покажет горницу большую, убранную; там приготовьте.
 
І тый пакажа вам вялікі верхні пакой засланы; там прыгатуйце».

Они пошли и нашли, как Он указал им, и приготовили пасху.
 
І, пайшоўшы, знайшлі, як сказаў ім, і прыгатавалі пасху.

И когда настал час. Он возлег, и апостолы с Ним.
 
І, як настала гадзіна, Ён узьлёг за стол, і апосталы зь Ім.

И Он сказал им: великим желанием возжелал Я вкусить эту пасху вместе с вами прежде Моего страдания:
 
І сказаў ім: «Жаданьням жадаў Я есьці гэтую пасху з вамі перад Сваім цярпеньням;

ибо, говорю вам, не буду вкушать ее, доколе не исполнится она в Царстве Божием.
 
Бо кажу вам, што ўжо ня буду есьці яе, пакуль яна ня зьдзеецца ў гаспадарстве Божым».

И взяв чашу, возблагодарив, сказал: возьмите ее и разделите между собою,
 
І ўзяўшы чару, і ўчыніўшы падзяку, сказаў: «Вазьміце яе і падзяліцеся мяжсобку;

ибо говорю вам, что не буду пить отныне от плода лозы виноградной, доколе Царство Божие не придет.
 
Бо кажу вам, што ня буду піць із плоду віннога, пакуль ня прыйдзе гаспадарства Божае».

И взяв хлеб, возблагодарив, преломил и дал им, говоря: это есть тело Мое, за вас отдаваемое. Делайте это в воспоминание о Мне.
 
І ўзяўшы букатку, учыніўшы падзяку, паламіў а даў ім, кажучы: «Гэта ё цела Мае, данае за вас; рабіце гэта на памятку Маю».

Также и чашу после вечери, говоря: эта чаша есть новый завет в крови Моей, за вас изливаемой.
 
Таксама чару па вячэры, кажучы: «Гэтая чара ё новая змова ў крыві Маёй, што за вас разьліваецца.

Но вот рука предающего Меня со Мною за столом,
 
«І вось, рука таго ізраджаючага Мяне з Імною за сталом,

ибо Сын Человеческий идет по предназначению, но горе человеку тому, чрез которого Он предается.
 
Бо Сын Людзкі запраўды йдзець, як наканавана; бяда, адылі, чалавеку таму, каторым Ён ізраджаецца».

И они начали спрашивать друг друга: кто же из них сделает это?
 
І яны пачалі разважаць мяжсобку, хто зь іх быў бы, што зробе гэта.

Возник и спор между ними, кто из них должен считаться большим.
 
Была ж і сьпярэчка памеж іх, хто зь іх здаецца быць вялікшым.

Он же сказал им: цари народов господствуют над ними, и имеющие власть над ними называются «Благодетелями».
 
І сказаў Ён ім: «Каралёве народаў пануюць над імі, і маючыя ўладу над імі завуцца дабрадзеямі.

А вы не так: но больший между вами да будет как младший, и начальствующий как служащий.
 
А вы ня так: але вялікшы з памеж вас будзь, як малодшы, і радзячы, як слугуючы.

Ибо кто больше: возлежащий или служащий? Не возлежащий ли? А Я посреди вас — как служащий.
 
Бо хто вялікшы, хто ўзьляжыць, ці хто слугуе? ці ня тый, што ўзьляжыць? Але Я сярод вас як тый, што слугуе.

Но вы те, которые пребыли со Мною в испытаниях Моих;
 
«Але вы тыя, што ператрывалі з Імною ў спакусах Маіх;

и Я завещаю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
 
І Я прызначаю вам, як Айцец Мой прызначыў Імне, гаспадарства,

чтобы вы ели и пили за трапезою Моею в Царстве Моем. И сядете вы на престолах и будете судить двенадцать колен Израилевых.
 
Каб вы маглі есьці й піць за сталом Маім у Маім гаспадарстве і сядзелі на пасадах, судзячы двананцаць пакаленьняў Ізраелявых».

И сказал Господь: Симон, Симон, вот, сатана добился того, чтобы просеять вас, как пшеницу:
 
І Спадар сказаў: «Сымоне, Сымоне, гля, шайтан дужа прасіў, каб ён мог сеіць сітам вас, як пшонку;

но Я молился о Тебе, чтобы не оскудела вера твоя, и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих,
 
Але Я маліў за цябе, каб ня скволела вера твая; і ты некалі, навярнуўшыся, мацніў братоў сваіх».

Он же сказал Ему: Господи, с Тобою я готов и в тюрьму и на смерть идти.
 
І ён сказаў Яму: «Спадару, з Табою Я гатоў у вязьніцу й на сьмерць ісьці».

Но Он сказал: говорю тебе, Петр: не пропоет сегодня петух, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.
 
Ён жа сказаў: «Кажу тэ, Пётру, перш чымся певень запяець сядні, ты трэйчы выпрашся, што знаеш Мяне».

И сказал им: когда Я послал вас без мешка и сумы и обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они сказали: ни в чем.
 
І сказаў ім: «Як пасылаў Я вас без капшука а без хатуля а бяз вобую, ці мелі вы ў чым нястачу?» Яны сказалі: «Ні ў чым».

И Он сказал им: но теперь, у кого есть мешок, пусть возьмет; также и суму; и у кого нет, пусть продаст одежду свою и купит меч;
 
Тады кажа ім: «Але цяпер, хто мае капшук, няхай возьме яго, таксама й хатуль; а хто ня мае, прадай адзецьце свае й купі меч;

ибо говорю вам: нужно, чтобы совершилось на Мне это слово Писания: «И к беззаконным причтен». Ибо и то, что о Мне, приходит к концу.
 
Бо кажу вам, што напісанае мае выпаўніцца на Імне: "І залічаны да бяспраўнікаў". Бо запраўды ўзглядам Мяне прыходзе да канца».

Они же сказали: Господи, вот здесь два меча. И Он сказал им: довольно.
 
І яны сказалі: «Спадару, во тут два мячы». І Ён сказаў ім: «Досыць».

И выйдя, пошел, по обыкновению, на гору Масличную; за Ним последовали и ученики.
 
І, вышаўшы, пайшоў, подле звычаю Свайго, на гару Аліўную; і вучанікі таксама пайшлі за ім.

И придя на место, Он сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
 
І, як быў на месцу, сказаў ім: «Маліцеся, каб ня лучыць у спакусу».

А Сам отошел от них на расстояние брошенного камня; и преклонив колени, молился,
 
І Ён адхінуўся ад іх, як дапусьціць камень, і, уклякшы, маліўся,

говоря: Отче, если хочешь, пронеси эту чашу мимо Меня; впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.
 
Кажучы: «Войча, калі Ты хочаш, аддаль гэтую чару ад Мяне! адылі не Мая воля, але Твая станься».

И явился Ему ангел с неба, укрепляя Его.
 
І ангіл ізь неба стаў да Яго, мацнячы Яго.

И впав в томление, усиленнее молился; и сделался пот Его, как капли крови, падающие на землю.
 
І, труднячыся, уляглівей маліўся; і стаўся пот Ягоны, як капкі крыві, на зямлю капаючыя.

И встав от молитвы, придя к ученикам, нашел их спящими от печали.
 
І, устаўшы з малітвы, пайшоў да вучанікаў, і засьпеў іх сьпячых з гора,

И сказал им: что вы спите? Встаньте и молитесь, чтобы не впасть вам в искушение.
 
І сказаў ім: «Што вы сьпіце? устаньце й маліцеся, каб ня лучыць у спакусу».

Пока Он еще говорил, вот толпа, и тот, кого звали Иуда, один из Двенадцати, шел впереди их. И он приблизился к Иисусу, чтобы поцеловать Его.
 
Як Ён яшчэ казаў, вось гурба, і званы Юдаю, адзін із двананцацёх, сьпераду іх, і ён дабліжыўся да Ісуса, каб пацалаваць Яго.

Иисус же сказал ему: Иуда, поцелуем ли предаешь ты Сына Человеческого?
 
І Ісус сказаў яму: «Юда, цалаваньням выдаеш Сына Людзкога?»

Окружавшие Его, увидев, что будет, сказали: Господи, что, если мы ударим мечем?
 
І бачачы тыя, што былі зь Ім, да чаго даходзе, сказалі: «Спадару, ці ня выцяць нам мячом?»

И один из них ударил первосвященникова раба и отсек ему правое ухо.
 
І выцяў адзін із памеж іх слугу найвышшага сьвятара, і адцяў яму правае вуха;

Иисус же сказал в ответ: оставьте, довольно! И коснувшись уха, исцелил раба.
 
І адказуючы, Ісус сказаў: «Пакінь, досыць» і, дакрануўшыся да вуха ягонага, уздаравіў яго.

И сказал Иисус пришедшим на Него первосвященникам и начальникам храмовой стражи и старейшинам: как на разбойника вышли вы с мечами и кольями.
 
І сказаў Ісус найвышшым сьвятаром а ўраднікам сьвятыні а старцом, што вышлі супроці Яго: «Як на грабежніка вышлі вы зь мячамі а кіямі.

Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не подняли на Меня рук; но этот час — ваш, и власть тьмы.
 
Як кажны дзень бываў Я з вамі ў сьвятыні, вы ня выцягнулі рук сваіх на Мяне; але цяпер ваша гадзіна і ўлада цямноты».

Взяв Его, повели и ввели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.
 
І, узяўшы Яго, павялі яго і прывялі да дому найвышшага сьвятара. Пётра ж ішоў за Ім воддаль.

Когда развели огонь среди двора и сели вместе, сидел и Петр между ними.
 
І, як расклалі цяпло сярод панадворку і селі разам, Пётра сеў памеж іх.

И одна служанка, увидев его, сидящего у огня, и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
 
І адна дзеўка згледзела, як ён сядзеў ля сьвятла, і ўцяміўшыся ў яго, сказала: «І гэты быў зь Ім».

Но он отрекся и сказал: я не знаю Его, женщина.
 
Але ён выперся, кажучы: «Жонка, я ня знаю Яго».

И немного спустя другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал: человек, я не из них.
 
І за часіну другі, абачыўшы яго, сказаў: «І ты зь іх». Але Пётра сказаў: «Чалавеча, я не».

И около часа спустя кто-то другой начал настойчиво утверждать: поистине, и этот был с Ним; он, ведь, и Галилеянин.
 
Потым блізу за гадзіну іншы станаўко цьвердзіў: «Запраўды й гэты быў зь Ім, бо ён запраўды Ґалілеянін».

Но Петр сказал: человек, я не знаю, что ты говоришь. И тотчас, пока он еще говорил, пропел петух.
 
Але Пётра сказаў: «Чалавеча, ня ведаю, што ты кажаш». І якга, як яшчэ ён казаў, певень запяяў.

И обернувшись, Господь взглянул на Петра. И вспомнил Петр слово Господне, как Он сказал ему: сегодня, прежде чем пропоет петух, ты отречешься от Меня трижды.
 
І Спадар, абярнуўшыся, глянуў на Пётру, і Пётра ўспомнеў слова Спадарова, як Ён казаў яму: "Перш чымся певень запяець, ты трэйчы выпрашся Мяне".

И выйдя вон, плакал горько.
 
І Пётра, вышаўшы, горка плакаў.

А люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
 
І людзі, што дзяржалі Яго, насьміхаліся зь Яго, б’ючы;

и закрыв лицо Его, спрашивали: прореки, кто ударил Тебя?
 
І, накрываючы Яго, пыталіся ў Яго, кажучы: «Прарачы, хто выцяў Цябе?»

И много иных хулений произносили на Него.
 
І гукалі шмат блявузґанага на Яго.

И когда настал день, собрался совет старейшин народа: и первосвященники, и книжники; и привели Его в свой синедрион.
 
І як настаў дзень, зьберліся старцы люду, найвышшыя сьвятары а кніжнікі і ўвялі Яго ў сынэдрыён свой, кажучы:

И сказали: если Ты Христос, скажи нам. Он же сказал им: если Я вам скажу, вы не поверите;
 
«Ці Ты Хрыстос? скажы нам». Ён жа сказаў ім: «Калі скажу вам, вы ані не паверыце;

а если спрошу, вы не ответите.
 
І калі папытаюся ў вас, вы ані не адкажыце Імне і не адпусьціце Мяне.

Отныне Сын Человеческий будет восседать по правую сторону силы Божией.
 
Адгэтуль Сын Людзкі будзе сядзець па правіцы моцы Божае».

И сказали все: итак, Ты — Сын Божий? А Он им сказал: вы говорите, что Я.
 
І ўсі сказалі: «Дык Ты Сын Божы?» І Ён сказаў ім: «Вы кажаце, што Я».

Они же сказали: какая нам еще нужда в свидетельстве? Ибо мы сами слышали из уст Его.
 
І сказалі: «Нашто нам надабе балей сьветак? бо мы самы чулі з вуснаў Ягоных».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.