Лукі 1 глава

Святое Евангелле паводле Лукі
Пераклад праваслаўнай царквы → Cовременный перевод WBTC

 
 

Паколькі ўжо многія ўзялíся склада́ць аповесць пра падзеі, якія сярод нас адбылíся,
 
Многие уже пытались описать события, происшедшие среди нас,

як перадалí нам тыя, што ад пачатку былí відаво́чцамі і служы́целямі Слова,
 
рассказанные нам очевидцами, от начала видевшими происходившее и служившими Богу, провозглашая слово Его.

прыйшло на думку і мне, дакладна дасле́даваўшы ўсё ад пачатку, паслядоўна апісаць табе, высокашаноўны Фео́філе,
 
Тщательно изучив всё от начала и до конца, я решил записать для тебя, достопочтенный Феофил, последовательное изложение всех событий,

каб ты спазна́ў цвёрдую аснову таго вучэ́ння, у якім быў наста́ўлены.
 
чтобы ты был уверен в достоверности того, чему учили тебя.

Быў у дні Ірада, цара Іудзейскага, адзін святар íмем Заха́рыя, з Авíевай чаргí; і жонка яго з роду Ааро́навага, імя́ ёй Елісавета.
 
Во времена, когда Ирод был правителем Иудеи, жил священник по имени Захария, который принадлежал к роду священника Авии. Его жена была из рода Аарона. Её звали Елисавета.

Былí яны абое праведныя перад Богам, жывучы́ паводле ўсіх за́паведзяў і ўстанаўле́нняў Гасподніх беззага́нна.
 
Оба они были праведны перед Богом, и беспрекословно повиновались всем заповедям и уставам Господним.

І не ме́лі яны дзіця́ці, бо Елісавета была́ няплодная, і абое былí ўжо на схíле гадоў сваіх.
 
Но у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна, и они оба были уже в преклонных годах.

І ста́лася: калі ў парадку сваёй чаргí ён служыў перад Богам,
 
Однажды, когда пришло время его роду служить в храме и Захария должен был служить, как священник, перед Богом,

вы́пала яму, паводле звы́чаю святарскага, кадзíць, увайшоўшы ў храм Гасподні,
 
по обычаю священнослужителей ему выпало войти в храм Господний и кадить.

а ўсё мноства людзей малілася зво́нку ў час каджэ́ння;
 
В то время, как он кадил, множество народа стояло снаружи и молилось.

і явіўся яму Ангел Гасподні, сто́ячы справа ад кадзíльнага ахвя́рніка;
 
Тогда явился Захарии ангел Господний. Он стоял справа от алтаря, на котором курился ладан.

і суме́ўся Заха́рыя, убачыўшы, і страх напаў на яго.
 
Увидев ангела, Захария растерялся и очень испугался.

Але Ангел сказаў яму: не бойся, Заха́рыя, бо пачу́та малітва твая, і жонка твая Елісавета наро́дзіць табе сына, і назавеш яго íмем Іаан,
 
Ангел же сказал ему: "Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана: твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

і будзе табе радасць і весялосць, і многія нараджэ́нню яго ўзрадуюцца;
 
Он принесёт тебе радость и счастье. Многие будут рады его рождению,

бо ён будзе вялікі перад Госпадам; і не будзе піць віна́ і сíкеру; і Духам Святым напоўніцца яшчэ ва ўлонні маці сваёй;
 
ибо Иоанн будет велик перед Господом. Он не будет пить вина и крепких напитков и с рождения своего будет исполнен Святого Духа.

і многіх з сыноў Ізра́ілевых зве́рне да Госпада Бога іх;
 
Иоанн вернёт многих иудеев Господу Богу.

і будзе ісці перад Ім у духу і сіле Іліí, каб вярну́ць сэ́рцы бацькоў да дзяцей, і непакорлівых да мудрасці праведных, каб падрыхтава́ць Госпаду народ гатовы.
 
Исполненный такой же мощи и силы духа, как и Илия, он будет предвестником Господа, примиряя отцов с детьми, обращая на путь истинный тех, кто не повинуется велениям Божьим, чтобы подготовить народ к приходу Господа".

І сказаў Заха́рыя Ангелу: па чым я пазна́ю гэта? бо я стары́, і жонка мая́ на схíле гадоў сваіх.
 
Тогда Захария сказал ангелу: "Как я узнаю, что это правда? Ведь я стар, и жена моя стара".

І сказаў яму Ангел у адказ: я Гаўрыíл, што стаю перад Богам і пасла́ны гаварыць з табой і дабраве́сціць табе гэта;
 
В ответ ангел сказал ему: "Я — Гавриил, предстоящий перед Богом. Я послан говорить с тобой и сообщить тебе эту добрую весть.

і вось, будзеш маўчаць і не зможаш гаварыць да таго дня, калі збу́дзецца гэта, за тое, што ты не паверыў сло́вам маім, якія здзе́йсняцца ў свой час.
 
Но знай, ты будешь нем и не сможешь говорить до того самого дня, пока не свершится это, ибо ты не поверил моим словам, которые исполнятся в назначенное время".

І чакаў народ Заха́рыю і здзіўляўся, што ён мару́дзіць у храме.
 
Народ снаружи ждал появления Захария и удивлялся, почему он так долго не выходит из храма.

Ён жа, вы́йшаўшы, не мог гаварыць да іх; і яны зразумелі, што ён бачыў відзе́нне ў храме; а ён рабіў ім знакі, і заставаўся нямы́м.
 
А выйдя, он не смог говорить с ними, и они поняли, что в храме ему было видение. Захария объяснялся знаками и оставался нем.

І ста́лася: калі скончыліся дні служэ́ння яго, пайшоў ён у дом свой.
 
Дни его службы подошли к концу, и Захария вернулся домой.

Пасля гэтых дзён зачала́ Елісавета, жонка яго, і таíлася пяць месяцаў, і гаварыла:
 
Спустя некоторое время жена его, Елисавета, зачала и скрывалась ото всех пять месяцев, говоря:

так зрабіў мне Гасподзь у дні, калі спагля́нуў, каб зняць з мяне́ га́ньбу сярод людзе́й.
 
"Наконец Господь смилостивился надо мной, сняв с меня позор перед людьми".

А ў шосты месяц пасла́ны быў Ангел Гаўрыíл ад Бога ў горад Галіле́йскі пад назвай Назарэ́т
 
Когда Елисавета была на шестом месяце, Ангел Гавриил был послан Богом в город Назарет в Галилее

да Дзевы, зару́чанай з мужам, імя́ якому Іосіф, з дому Давíдавага; а імя́ Дзевы — Марыя.
 
к девственнице, обручённой с человеком по имени Иосиф. Иосиф был из рода Давида, имя же девственницы было Мария.

І, увайшоўшы да Яе, Ангел сказаў: радуйся, Благадатная! Гасподзь з Табою; благаславёная Ты сярод жанчын.
 
Гавриил пришёл к ней и сказал: "Приветствую Тебя! Господь с Тобою! Будь благословенна".

Яна ж, убачыўшы яго, збянтэ́жылася ад слова яго і разважа́ла, што́ ж гэта за віта́нне.
 
Но она была смущена этими словами и думала, что бы это приветствие могло значить.

І сказаў Ёй Ангел: не бойся, Марыя, бо Ты знайшла благадаць у Бога.
 
И ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо Ты обрела милость Божью.

І вось, зачне́ш ва ўло́нні, і наро́дзіш Сы́на, і дасí Яму імя́: Іісус.
 
Слушай! Ты зачнёшь и родишь Сына, и назовёшь Его Иисусом.

Ён будзе вялікі, і Сы́нам Усявышняга будзе назва́ны, і дасць Яму Гасподзь Бог прастол Давіда, бацькі Яго;
 
Он будет велик, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Давида, Отца Его.

і будзе царстваваць над домам Іакава давеку, і Царству Яго не будзе канца.
 
Он вовеки будет править народом Иакова, и Его царству не будет конца".

І сказала Марыя Ангелу: як будзе гэта, калі Я мужа не знаю?
 
Мария спросила у ангела: "Как же будет это, если я не замужем?"

Сказаў Ёй Ангел у адказ: Дух Святы найдзе́ на Цябе, і сіла Усявышняга ахіне́ Цябе; таму і Святое, што наро́дзіцца, Сы́нам Божым будзе назва́на;
 
Ангел ответил ей: "Святой Дух снизойдёт на Тебя, и власть Всевышнего осенит Тебя. Поэтому Дитя, которое родится, будет носить имя Сына Божьего.

і вось, Елісавета, сваячка Твая, і яна зачала́ сына ў старасці сваёй, і гэта ўжо шосты месяц у яе, якую называюць няплоднай;
 
Твоя родственница Елисавета в старости своей тоже зачала сына. Все считали её бесплодной, но вот уже шесть месяцев, как она беременна.

бо не застане́цца бяссíльным у Бога ніводнае слова.
 
Для Бога нет ничего невозможного".

Тады сказала Марыя: вось, Я — раба Гасподняя; няхай будзе Мне па слову твайму. І адышоў ад Яе Ангел.
 
Мария сказала: "Я слуга Господа. Пусть сбудется со Мною, что ты сказал." И ангел удалился.

І ўстаўшы, Марыя ў тыя дні пайшла з паспе́шнасцю ў горны край, у горад Іу́даў;
 
Тогда Мария собралась и с поспешностью пошла в город, находившийся в горах Иудеи.

і ўвайшла ў дом Заха́рыі, і павіта́ла Елісавету.
 
Войдя в дом Захарии, она приветствовала Елисавету.

І ста́лася: калі пачула Елісавета віта́нне Марыіна, устрапяну́лася дзіця́тка ва ўлонні яе; і напоўнілася Елісавета Духам Святым,
 
Когда Елисавета услышала голос Марии, случилось так, что ребёнок в ней забился, и она исполнилась Святого Духа.

і ўсклíкнула моцным голасам і сказала: благаславёная Ты сярод жанчын і благаславёны плод уло́ння Твайго!
 
Елисавета воскликнула: "Благословенная из благословенных! Благословен ребёнок, которого Ты носишь!

І адкуль гэта мне, што прыйшла Маці Госпада майго да мяне?
 
Мать Господа моего пришла ко мне! За что мне выпало такое счастье?!

Бо, калі голас віта́ння Твайго дайшоў да вушэ́й маіх, устрапяну́лася дзіця́тка радасна ва ўлонні маім.
 
Ибо, когда я услышала Твой голос, ребёнок забился во мне, ликуя.

І блажэнная Тая, што паверыла, бо збу́дзецца ска́занае Ёй ад Госпада.
 
Благословенна поверившая, что свершится сказанное Ей Господом".

І сказала Марыя: веліча́е душа Мая Госпада,
 
Мария сказала:

і ўзра́даваўся дух Мой у Богу, Спасіцелі Маім,
 
"Хвалу воздаёт Господу душа Моя, и ликует дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

што спагля́нуў Ён на пако́ру Рабы Сваёй; бо вось ад гэтага часу будуць зваць Мяне блажэ́ннай усе ро́ды;
 
ибо обратил Он взгляд на ничтожную слугу Свою. Отныне благословенной будут называть Меня люди,

бо ўчынíў Мне вялікае Моцны, і святое імя́ Яго;
 
ибо Всемогущий — да святится Имя Его — сотворил для Меня великое.

і міласэрнасць Яго ў ро́ды ро́даў да тых, што баяцца Яго;
 
Из поколения в поколение Он милует тех, кто почитает Его.

Ён праявíў сілу рукою Сваёю; рассе́яў ганарлíвых ду́мкамі сэ́рца іх;
 
Он показал силу руки Своей и рассеял гордых в помышлениях их сердец,

скінуў моцных з прастолаў і ўзнёс пако́рлівых;
 
низложил властителей и возвысил смиренных,

галодных здаво́ліў дабром, а багатых адпусціў ні з чым;
 
алчущих исполнил благ, богатых отослал ни с чем.

прыхіну́ў Ізра́іля, слугу́ Свайго, па́мятаючы пра міласць, —
 
Бог помог Своему народу, что служит Ему, и послал ему милость Свою.

як гаварыў бацька́м нашым, — да Аўраама і се́мені яго давеку.
 
Он исполнил обещанное нашим предкам, Аврааму и детям его, во веки веков".

Прабыла́ ж Марыя з ёю каля трох месяцаў і вярнулася ў дом Свой.
 
Пробыв с Елисаветой около трёх месяцев, Мария вернулась домой.

А Елісавеце настаў час радзíць, і яна нарадзíла сы́на.
 
Елисавете пришло время родить, и она родила сына.

І пачулі суседзі і сваякі яе, што прымножыў Гасподзь міласць Сваю да яе і радаваліся з ёю.
 
Её соседи и родственники услышали, что Господь был милостив к ней, и радовались с нею.

І ста́лася: у восьмы дзень прыйшлі абрэ́заць дзіця́, і хацелі назваць яго íмем ба́цькі яго, Заха́рыем.
 
На восьмой день пришли делать обрезание ребёнку и хотели назвать его Захарией, по имени отца. Но Елисавета сказала:

І, адказваючы, маці яго сказала: не, а назва́ны будзе Іаанам.
 
"Нет, назовём его Иоанном".

І сказалі ёй: няма нікога ў радні тваёй, хто б зваўся гэтым íмем.
 
Собравшиеся сказали ей: "Никого из твоих родственников так не зовут".

І зна́камі пыталіся ў ба́цькі яго, я́к бы ён хацеў, каб назва́лі яго.
 
И стали знаками спрашивать отца, каким именем он хотел бы назвать ребёнка.

І, папрасіўшы дошчачку, ён напісаў: Іаан будзе імя́ яму. І здзівіліся ўсе.
 
Захария попросил дощечку для письма и написал: "Имя ему — Иоанн". И все удивились.

І адразу адкры́ліся ву́сны яго і язык яго, і ён стаў гаварыць, благаслаўля́ючы Бога.
 
Дар речи тотчас же вернулся к Захария, и он начал говорить и восхвалять Бога.

І быў страх ва ўсіх, хто жыў вакол іх; і па ўсім горным кра́і Іудзейскім расказвалі пра ўсё гэта.
 
Тут всех объял страх, и по всей горной стране Иудейской люди говорили обо всём, что произошло,

І ўсе, хто чуў, паклалі гэта ў сэ́рцы сваім, ка́жучы: што́ будзе з дзіця́ці гэтага? І рука Гасподняя была́ з ім.
 
и каждый, кто слышал об этом, размышлял: "Кто же будет этот ребёнок? Ибо воистину сила Господня с ним".

І Заха́рыя, бацька яго, напоўніўся Духам Святым і прарочыў, ка́жучы:
 
Отец Иоанна Захария исполнился Святого Духа и стал возвещать людям о том, что свершится:

благаславёны Гасподзь Бог Ізра́ілеў, што наведаў народ Свой і вы́купіў яго;
 
"Благословен будь Господь, Бог Израиля, ибо Он пришёл помочь народу Своему и освободил его.

І ўзняў нам рог спасення ў доме Давіда, слугí Свайго,
 
Он дал нам могущественного Спасителя из рода слуги Своего Давида,

як сказаў ву́снамі святых Сваіх прарокаў адве́ку,
 
как и обещал Он много лет назад через святых пророков.

што ўрату́е нас ад ворагаў нашых і ад рукí ўсіх, хто ненавідзіць нас;
 
Бог обещал спасти нас от врагов и ненавистников.

каб зрабіць міласць бацька́м нашым і ўспомніць запаве́т Свой святы́,
 
Бог обещал даровать милость Свою отцам нашим и всегда помнить о Своём священном договоре с ними.

кля́тву, якой кля́ўся Ён Аўрааму, бацьку нашаму, каб даць нам,
 
Этот договор был клятвой, которую Он дал Аврааму, праотцу нашему,

вы́зваленым ад рукí ворагаў нашых, без бо́язі
 
что избавит нас от врагов, чтобы могли мы безбоязненно служить Ему

служы́ць Яму ў свя́тасці і пра́веднасці перад Ім ва ўсе дні жыцця́ нашага.
 
свято и праведно всю нашу жизнь.

І ты, дзіця́, прарокам Усявышняга будзеш назва́на, бо ты будзеш ісці перад аблíччам Госпада, каб падрыхтаваць шляхí Яму,
 
А ты, дитя моё, будешь называться пророком Всевышнего, ибо ты будешь идти впереди Господа, возвещая людям Его приход.

даць народу Яго спазна́ць спасе́нне ў адпушчэ́нні грахоў,
 
Ты возвестишь людям о спасении, ибо отпустятся им грехи их.

па сардэчнай міласці Бога нашага, якою наве́даў нас Усход з вышынí,
 
По великой милости Божьей воссияет нам новый день с небес,

каб асвятлíць тых, што сядзяць у це́мры і це́ні смерці, скірава́ць ногі нашы на шлях міру.
 
и Бог поможет тем, кто живёт во тьме и в вечном страхе перед смертью, и укажет нам путь к вечному миру".

Дзіця ж расло і ўмацоўвалася духам; і было́ ў пусты́нях да дня з’яўле́ння свайго Ізра́ілю.
 
Ребёнок рос, креп духом и жил в пустыне до дня своего появления перед народом Израиля.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.