Псалтирь 105 псалом

Псалтирь
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Для удобства сравнения мы привели в соответствие нумерацию стихов LDNT к русской версии.

 
 

Аллилуйя! Благодарите ГОСПОДА, ибо Он благ,1 ибо вечна любовь Его неизменная!
 
Альлілуя!Хвалеце Госпада, бо добры Ён, бо ласка Яго навекі.

Кто может описать великие дела ГОСПОДНИ и возвестит о всей славе Его?
 
Хто выскажа магутнасьць Госпада, абвесьціць усю славу Ягоную?

Благо тем, кто, помня об этом, справедливости предан, кто праведно поступает во всякое время.
 
Шчасьлівыя тыя, што праўду захоўваюць і ў кожну часіну справядлівасьць чыняць.

И обо мне, ГОСПОДИ, вспомни в любви Своей к народу Своему, его спасая, и на меня свой взор обрати,
 
Успамяні аба мне, о Госпадзе, праз ласкавасьць да народу Твайго! Адведай мяне з успамогай Сваёй,

дабы и я мог видеть благополучие избранных Твоих, разделить радость с народом Твоим и вместе с наследием Твоим счастьем своим хвалиться.
 
каб мне ўсьцешыцца дабрабытам выбранцаў Тваіх, каб мне радавацца радасьцяй народу Твайго, з Тваёй спадчынай разам хваліціся!

Грешили и мы, и отцы наши, творили беззаконие, поступали нечестиво.
 
Саграшылі мы ды з бацькамі нашымі, правініліся й беззаконьне чынілі.

Дел Твоих дивных в Египте не уразумели отцы наши, не хранили они память о том, как много раз являл Ты им любовь Свою, и восставали против Тебя у моря, у моря Красного.2
 
Бацькі нашы ў Эгіпце ў цям не ўзялі цудаў Тваіх, ня помнілі ласк Тваіх множства ды проці Ўсявышняга паўставалі ля мора Чырвонага.

Но Господь спасал их ради имени Своего, спасал, дабы явлено было могущество Его.
 
Але Ён дапамог ім дзеля іменьня Свайго, каб зьявіці магутнасьць Сваю.

Повелел морю Красному — и высохло оно, провел Он их чрез глубины водные, как по суше;3
 
Крыкнуў Ён мору Чырвонаму, і яно высахла; і правёў іх праз бяздоньне, як праз стэп.

спас их от рук ненавидящего, от рук врага избавил.
 
І вырваў іх із рук ненавісьніка іхняга, і вйзваліў із рук ворага.

И воды покрыли угнетателей их — ни одного из них в живых не осталось.
 
Воды пакрылі перасьледавацеляў іхніх, і ніводзін із іх не астаўся.

Тогда поверили они словам Его, воспели хвалу Ему.
 
Ды хоць і паверылі словам Ягоным і пяялі хвалу Яму,

Но быстро забыли они о делах Его и совета от Него ожидать не хотели.
 
але хутка аб дзеяньнях Яго забыліся, не даждаліся прысуду Яго.

Ненасытны были они в желаниях своих в пустыне, терпение Божье испытывали в местах ненаселенных.
 
Захапіла іх жадоба ў стэпох, пачалі Бога яны спакушаць у пустыні.

Дал Он им то, что просили они, однако наслал на них болезнь изнурительную.
 
І даў Ён ім, чаго зажадалі, але паслаў зьнемажэньне на іх.

Когда они в стане своем позавидовали Моисею и Аарону, на служение ГОСПОДУ посвященному,
 
І пазайздросьцілі Майсею ў таборы, Аарону, сьвятому Гасподняму.

разверзлась тогда земля и поглотила Дафана, сомкнулась она над сборищем Авирона.
 
Тады расступілася зямля й праглынула Датана ды пакрыла банду Авірамаву,

Запылал огонь в их скопище, в пламени его погибли нечестивые.
 
і бухнуў агонь пад бандаю, і спаліла полымя бязбожнікаў.

Они сделали тельца у Хорива, стали поклоняться литому кумиру.
 
Яны зрабілі цяля пад Харыбам і ніцма сукланіліся перад ідалам;

Променяли они Бога своего4 на образ быка, что ест траву.
 
і замянілі Славу сваю на абраз быка, што траву жарэ.

Забыли они Бога, спасавшего их, Того, Кто великое совершил в Египте,
 
Яны Бога забылі, Збавіцеля свайго, Які вялікае ўчыніў у Эгіпце,

чудеса в земле Хама, дела, страх внушающие, у моря Красного.
 
цуды ў зямлі Хамавай, страшное ля мора Чырвонага.

Вознамерился Он истребить народ Свой, и если б Моисей, избранник Его, не заслонил собой народ свой, погубил бы Бог его во гневе Своем.
 
Дык хацёў Ён вынішчыць іх, калі-б не Майсей, выбранец Ягоны, што стануў у прорве прад Ім, каб ярасьць Яго ад зьнішчэньня іх адхіліць.

Ни во что поставили они землю желанную и не поверили слову Его.
 
Пасьля адракліся ад зямлі пажаданае, не паверылі слову Ягонаму.

Роптали они в шатрах своих, не внимали гласу ГОСПОДНЮ.
 
Наракалі ў палатках сваіх, ня слухаліся голасу Госпада.

Тогда, подняв руку Свою, Он поклялся им, что поразит их в пустыне,
 
Дык падняў Ён руку Сваю, каб іх трупам пакласьці ў пустыні

разбросает5 потомков их среди народов, рассеет их по землям.
 
і насеньне іх між паганаў расьцярушыць і рассыпаць іх па зямлі.

Они же всецело отдались Ваал-Пеору, ели жертвы, богам неживым приносимые.
 
Яны прыляпіліся да Баал-Пэгора і елі ахвяры мёртвых

Вызывали они гнев Божий делами своими — и стали тысячами умирать от поражавшей их болезни.
 
ды абуралі Яго паступкамі сваімі, і тады на іх напаў мор.

Поднялся тогда Финеес и суд свершил — гибель людей прекратилась.
 
Дык паўстаў на суд Пінэас, і тады мор прыпыніўся.

В праведность ему это зачтено было, и помнить будут об этом из рода в род, вовеки.
 
І залічана яму гэта за праведнасьць з роду ды ў род навекі.

Но снова вызвали они гнев Господа у вод Меривы, и пострадал из-за них Моисей.
 
Пасьля яны Бога ўгнявілі ля водаў Мэрыбскіх, і за іх пацярпеў Майсей.

Восстали они против Духа Божия,6 и слова необдуманные вырвались из уст Моисея.
 
Бо гэтак дадзелі духу ягонаму, што неразважна гаварыў вуснамі сваімі.

Не истребили они те народы, которые ГОСПОДЬ велел им истребить,
 
Яны ня зьнішчылі народаў, як ім Госпад казаў,

а смешались с язычниками и обычаи их переняли.
 
а з паганамі зьмяшаліся ды спраў іхніх навучыліся

Их идолам поклонялись они, и стали те сетью для них.
 
і ідалам іхнім служылі, што сеткай сталіся для іх,

Сыновей и дочерей своих демонам в жертву они приносили,
 
бо чартом у ахвяру сыноў і дачок сваіх прынасілі

невинных кровь проливали, кровь сыновей и дочерей своих, что приносили в жертву идолам Ханаана, — и кровопролитием земля осквернилась.
 
і пралівалі бязьвінную кроў, кроў сыноў і дачок сваіх, што ў ахвяру ідалам Канаанскім яны прынасілі, і зямля ад крыві апаганілася.

Себя запятнали они делами своими, погрязли они в распутстве.
 
І апаганілі сябе ўчынкамі сваімі, блуд рабілі паступкамі сваімі.

Гнев ГОСПОДЕНЬ тогда воспылал на народ Его, и к наследию Своему стал Он испытывать отвращение.
 
І ўзгарэўся гнеў Госпада на народ Ягоны, абрыдла Яму спадчына Яго.

Отдал Он их в руки язычников, господствовали над ними ненавидящие их,
 
І аддаў іх у рукі паганаў, і запанавалі над імі тыя, што іх ненавідзелі.

враги их притесняли, власти своей подчинив.
 
І ўціскалі іх ворагі іх, і іх моцы яны пакарыліся.

Много раз спасал их Господь, а они в своих намерениях продолжали упорствовать, во грехах своих утопали.
 
Шмат разоў Ён іх выбаўляў, ды яны гнявілі Яго справамі сваімі й паніжаны бывалі за беззаконьне сваё.

Но Он, слыша вопли их, смотрел на их бедствие с состраданием.
 
І ўсё-ж зважаў на іх гора, пачуўшы маленьне іх,

И, помня о Своем Завете, Своем Союзе с ними, в любви Своей неизменной жалел их.
 
і ўспамінаў запавет Свой з імі, шкадаваў праз ласкавасьць Сваю вялікую.

Жалость к ним вызывал Он и у тех, кто в плену их держал.
 
І будзіў Ён спогад да іх у ўсіх, што іх паняволілі.

ГОСПОДИ, Боже наш, Ты и ныне спаси нас, из мест пленения нашего7 возврати нас, дабы возблагодарить нам святое имя Твое и хвалиться тем, что можем прославить Тебя.
 
Успамажы нас, Госпадзе, Божа наш, і зьбяры Ты нас разам ад гэтых паганаў, каб нам славіць сьвятое імя Тваё і славай Тваёю хваліцца!

Слава ГОСПОДУ, Богу Израиля, во веки веков, и да скажет весь народ: «Аминь! Аллилуйя!»8
 
Багаслаўлены Госпад, Бог Ізраілявы, ад веку й да векуі І няхай скажа ўсенькі народ: Амін! Альлілуя!

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Или: Он добр; см. примеч. к 99:5.
7  [2] — Или: у Тростникового моря; или: у моря Суф; Син. пер.: Чермного; то же в ст. 9 и 22.
9  [3] — Букв.: по пустыне.
20  [4] — Букв.: Славу свою.
27  [5] — Так в древн. пер.; масоретский текст: поразит.
33  [6] — Друг. возм. пер.: дух его возмутили они.
47  [7] — Букв.: из всех народов.
48  [8] — Заключительный стих представляет собой славословие (доксологию), которым завершается Четвертая книга псалмов.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.